Заступник голови Європарламенту Катаріна Барлі закликала позбавити Угорщину права голосу в Євросоюзі, оскільки угорська влада використовує принцип одностайності ЄС для шантажу. Зокрема, за її словами, на переговорах по шостому пакету санкцій щодо Росії Угорщина кілька тижнів блокувала його прийняття через нафтове ембарго.
Обурення серед депутатів Європарламенту позицією уряду Орбана зрозуміле і з цим треба щось робити. І єдиним варіантом впливу на позицію Угорщини може бути реформа самого Європейського Союзу.
Справа в тому, що просто взяти і виключити країну чи з процедури прийняття рішення, чи взагалі зі складу Євросоюзу неможливо, тому що ЄС має спільну зовнішню політику. Відповідно до неї, рішення ухвалюються консенсусом і будь-яка країна має право вето. Такий принцип робить зовнішню політику Євросоюзу слабкою, неповороткою, через що рішення ухвалюються дуже довго.
Тож найкращим способом вийти з цієї ситуації було б внести зміни до способу прийняття рішень. Наприклад, ухвалювати їх не одноголосно, а кваліфікованою більшістю (дві третини, три чверті, три п’ятих - як завгодно), як це відбувається з деяких інших питань.
Тобто треба змінити процедуру прийняття рішень з питань зовнішньої політики. Це можна буде вважати реформуванням, щоправда, не таким кардинальним, як ухвалення нової Конституції ЄС та основоположних договорів. До того ж, це не можна буде вважати обмеженням Угорщини, адже це не стосуватиметься якоїсь конкретної країни.
Внутрішніх ресурсів для впливу на угорський уряд не так і багато, тим паче, що Угорщина вже де-факто перебуває під "внутрішніми санкціями" на кшталт зменшення фінансування тощо. Але усі ці недофінансування правової, судової систем, як бачимо, не надто впливають на політичні погляди уряду Орбана.
читайте такожНападати не планують: навіщо Угорщина запровадила надзвичайний стан через війну в УкраїніАле і на це теж буде потрібен час і процедури. І цього разу на це рішення може піти не менше року (і не факт, що процедура реформування завершиться успішно). Однак, якщо це станеться, то це означатиме, що Євросоюз зможе швидше ухвалювати свої зовнішньополітичні рішення (у тому числі, і ті що стосуються санкцій проти РФ). Але нюанс у тому, що коли Україна вступить до ЄС, вона також не зможе мати права вето на ці зовнішньополітичні рішення.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
