Примирення замість засудження зла: чому бункерному діду досі вдається лякати Захід

Напад Московії на Україну призвів ще і до серйозної кризи "професійних моралістів", яких у сучасному світі було дуже багато. Мабуть, занадто багато.

Моральний пошук "Заходу" почав заводити кудись не туди давно, але зараз це стало очевидно.

У момент, коли єдиний можливий моральний вибір - це назвати зло злом та оголосити йому війну. Все, більше жодних моральних варіантів бути не може.

Але чимала кількість "моралістів" хочуть "зрозуміти зло", "помиритися зі злом", "знайти зі злом діалог". Намагаються знайти "мотивацію зла". Або просто розказують, що "серед зла у мене багато друзів та шанувальників мого таланту".

Окрема тема - це ті, хто вважають, що найкращий спосіб вирішення усіх проблем - це абстрактне "примирення" усього зі всім. Хоча не все і не завжди може бути примирене прямо тут і зараз, ну і будь-яка імітація "примирення" може завдавати реальному примиренню більше шкоди, ніж користі.

Просто у рамках домінуючої у світі парадигми "примирення" - це щось дуже позитивне "за визначенням". Примирення, а не засудження зла.

читайте такожЄвропа досі не усвідомила, що стоїть за крок від третьої світової війниНе дивно, що у цьому світі бункерний дід влаштовує геноцид і лякає людство знищенням у ядерній війні. У світі, де втратили спроможність називати зло - злом, останнє не може не постати з усією силою.

А чимала кількість "професійних моралістів" з числа релігійних діячів, письменників та "філософів" на цьому "зламалися". Несіть інших, коротше кажучи.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред