Про аграрні санкції і путінських олігархів

Я довго думав, чому росіяни раптом витягли тему, в якій у них і так мінімум обмежень. Бо Росія ніколи не стикалася з прямими санкціями щодо аграрної продукції чи добрив, надто чутливі це теми для світової стабільності.

Але якщо не розумієш мотивацію, шукай гроші. І очевидно, що йдеться зовсім не про інтереси російського бюджету (він Путіна хвилює тільки в питанні грошей на війну) чи тим більше пересічних росіян (кому не начхати на пересічних росіян?).

Йдеться про наближених до Кремля олігархів, які втратили зручність проведення міжнародних транзакцій, контроль над валютними активами та доступ до глобальної фінансової інфраструктури.

Санкції, які може бути знято, і до цього не заважали Росії нарощувати експорт. 2023 року, що є показовим, експорт і про аграрці, і по добривам у грошовому еквіваленті у Росії зростав. У 2023 році російський експорт сільгосппродукції зріс на 14% (до $43 млрд), а добрив – аж на 15% (до $15,5 млрд) порівняно з 2021 роком. І ні, це не тільки фактор українського краденого зерна. Кон'юнктура цін допомогла. А ціни зростали і через війну в Україні (через ризики для виробництва), і через страшну посуху в Індії, яка змусила уряд країни зупинити експорт продовольства. Отже, санкції Росії не заважали на цьому ринку.

А що ж дає це "послаблення" санкцій? Перш за все, воно відкриває спрощений шлях до міжнародних ринків компаніям, якими володіють особисті друзі Путіна. Мова йде про Андрія Гур'єва, Андрія Мельниченка, Вадима Мошковича і Дмитра Мазепіна.

Рекомендуємо:

У Трампа назвали нову дату перемир'я в Україні: що буде із санкціями проти Росії

Гурʼєв володіє "ФосАгро" – це найбільший у Росії виробник фосфорних добрив. Мазепін - ще один добривний гігант - володіє компанією "Уралхім", найбільшим виробником азтоних добрив. Мельниченко - ще один "хімік", власник виробника добрив, компанії "Єврохім". А ось Мошкович - це вже аграрка - і його компанія "Русагро" (один з найбільших виробників цукру, олії та м'яса в Росії) безпосередньо повʼязані з грабунком українського зерна. Там є ще ціла низка потенційних вигодонабувачів, але вони значно дрібніші.

Тут треба ще ж нагадати, що Росія традиційно веде неченсу гру - вона застосовує демпінг, спираючись на відносно дешевий газ і лоббі для олігархів. Від чого страждають її чесні конкуренти на ринку добрив - ось де Трампу було б добре згадати про тарифи. Хоча навряд.

(Блін, навіть є незручне питання - чи супроводжується цей "рух за продовольчу безпеку" фінансовими потоками до, наприклад, Віткоффа, але ми про це дізнаємося лише колись).

Зняття санкцій просто допоможе їм отримувати більшу маржу, отримати доступ до заморожених особистих грошей, зменшивши витрати на посередницькі операції і побудову складних фінансових схем. Ну і до європейських вілл, звісно, бо план же ж в тому щоб притиснути Європу.

Якщо це пройде, можна спробувати і до інших олігархів таку ж логіку застосувати. Але поки, слава богам, Європа тримається твердо - санкції зняті не будуть.

Така ж логіка діє і до Россельхозбанку, і до інших фінансових установ. Намагання всунути його через продовольчі питання дозволило б Росії використати банк і для військових розрахунків, які повʼязані з експортом - імпортом. Глобально це Росію не врятує, але кілька додаткових тижнів чи місяців дало б.

Тому, звісно, зняття санкцій ніяким чином не допоможе світовій продовольчій безпеці. Бо ій і так не створювали додаткових загроз. А от підсанкційним особам, близьким до оточення російського диктатора - допомога буде. І навіть трохи - для фінансової системи. І це все під гуманітарними гаслами.

Тож Україна і Європа - на послідовну позицію адміністрації Трампа я не розраховую - мають тримати тверду позицію: ніякого - навіть мінімального - зняття санкцій з олігархічного російського бізнесу і фінансової системи до сталого припинення вогню і завершення війни.

UPD. Лол кєк, Мошковича заарештували. Тобто вони ще там і переділ влаштовують паралельно. А так у Росії все добре, бгг.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред