2024 для нас став роком оборони і закопування з окремими операціями локального характеру (типу Курська). Жодних передумов завершення війни в цьому році я не бачив - і їх не наступило. Мобілізація дійсно стала важливим питанням, і на жаль, показала досить низький результат. Залужного змінили, про це теж я писав. Уряд розвалюється разом з поганим управлінням тилом і жодних системних змін там не відбулось. Економіка не перейшла на військові рейки, хоча було багато зроблено для запуску військового виробництва дронів і ракет. F16 полетіли, але ніякого впливу на бойові дії не мали. Але разом з цим не сталось ніякої великої катастрофи.
У США переміг Трамп - це теж я прогнозував. Байден був кульгавою качкою цілий рік, і військова допомога Заходу була млява і неефективна. Ми таки отримали дозвіл бити ATACMS, але як завжди дуже пізно. Отримавши такий дозвіл під час контрнаступу ми могли досягнути значно більших успіхів. Санкції мали свій вплив, але дуже обмежений. Китай та Індія продовжували свою політику тихої підтримки рф.
В рф продовжився тренд на погіршення ситуації, останні скачки рубля цьому тривожний сигнал. Однак, це погіршення ще дуже далеке від того, щоб стати болючим. Вибори путіна відбулись без жодних особливостей, світ визнав ці вибори. Майже за рік безперервних атакуючих дій росіяни не досягнули жодних оперативних успіхів. Так, ситуація для нас погіршилась на Донбасі і вони мали ряд серйозних успіхів. Втім, в масштабі війни ці успіхи дуже малі з огляду на ціну, яку вони заплатили.
Загалом, рік для нас був дуже складний. Думаю, можна сказати, що він був найважчий за всі роки війни. Захід провалив допомогу нам, і це коштувало нам великого героїзму. В березні - квітні настільки не було снарядів, що хлопці робили сумки з напалмом, підвозили їх до позицій орків і закидали вручну. Разом з тим, ми умудрились настільки розвалити своє управління тилом і військами, що мало наслідком дуже значні втрати в території і воїнах.
Оглядаючись назад, і усвідомлюючи в яких умовах ми вистояли, у мене немає іншого пояснення для вас, окрім як те, що Господь продовжує бути на нашій стороні. Війну в першу чергу продовжує тягнути українське суспільство: боротьбою, волонтерством тощо.
Хто такий Віктор Андрусів
Віктор Андрусів – політичний і громадський діяч, заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань (2015-2016), радник голови Міністерства внутрішніх справ України та керівника Офісу президента, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2016-2020). Нині – боєць ЗСУ, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
