Програма мінімум: чому Росії буде достатньо навіть незначної переваги у війні

Будь-яка війна закінчується. Будь-які переговори мають безліч сценаріїв і їхній успіх залежить від:

1. Позиції кожної сторони на момент початку переговорів;
2. Цілей сторін;
3. Мотивації домовитись.

Важливо розуміти, що домовитися можна якраз із композицією цих факторів.

У Росії сьогодні позиція значно слабша, ніж наприкінці лютого.

• Армія показала себе слабко.
• Росія стала вигнанцем та її економіка за 2,5 тижні відкотилася на 20 років тому
• Втрати значні (зі 190 тисяч сформованого людського активу, понад 50-60 тисяч виведено з війни вбитими та пораненими)
• Росія хаотично збирає людей у ​​Сирії, Абхазії, на Кавказі.
• Китай, бачачи слабкість Росії – відвертається від неї
• Європейці засмутилися. Спочатку були готові здати Україну з тельбухами, які не чекали такої протидії, і сьогодні вже не можуть йти на угоду з РФ, бачачи тисячі жертв і реакцію своїх виборців.
• Відмова сотні брендів продовжувати роботу в РФ, зупинка автовиробників, дефіцит критичних комплектуючих, дефіцит на полицях магазинів – створюють негативний тренд у російській економіці

2. Цілі.

З них треба розпочинати.

У Росії працює "Імперський проект", а імперія приростає впливом та територіями. Росія, розраховуючи, що за 3 дні отримає контроль над Україною, планувала увійти до клубу, що впливає на Світ, нарівні зі США та Китаєм. Головна мета – повний контроль України, як країни, території, так і населення.

Ця мета вже провалилася. Путін втрачає обличчя перед своїм народом, але передусім перед світовими лідерами.

Сьогодні мета змінилася. Росії потрібно вичавити максимум із цієї ситуації, зберегти обличчя та придумати "формулу своєї перемоги". Для цього потрібно показати бодай мінімальну перемогу.

Такою перемогою може бути:

• відмова України від НАТО;
• розширення території ОРДЛО;
• серйозне послаблення українського оборонного та економічного потенціалу;
• вода у Крим;
• Сухопутний коридор у Криму;
• демілітаризація України;
• Визнання російської мови поряд з українською (саме це, виявилося, вони вже називають денацифікацією...);
• Скасування санкцій...

3. Яка мотивація домовитись?

• зберегти обличчя та показати хоч якусь перемогу
• зменшити витрати для своєї економіки
• уникнути ембарго нафти, як найстрашнішої санкції для економіки РФ
• отримати час для підготовки нової партії ракет та нового вторгнення в Україну та інші країни.

4. Позиція України:

• Україна з легкого видобутку перетворилася на кістку поперек горла російським імперіалістам
• Україна показала, що не лише з урядом (президентом) треба домовлятися, український народ – досить мотивований і досить суб'єктний, і з ним треба також домовлятися.
• Україна, безумовно, сьогодні магніт для уваги всього світу.
• Україна отримує військову та фінансову допомогу західних країн.
• Кількість втрат України приблизно в 5 разів менша за Росію, за технікою українські втрати з надлишком компенсуються трофеями
• Україна має менший запас міцності, ніж РФ, але за допомогою партнерів цілком і зможе відновити свою територію та економіку.

5. Цілі України:

• припинення війни
• повернення окупованих територій
• виведення військ, розмінування
• відновлення інфраструктури, будівель та соціальної інфраструктури, економіки.
• отримання гарантій безпеки, щоб таке більше не повторювалося

6. Яка мотивація в України домовитись?

Виходячи з позицій сторін, цілей та мотивації, очевидно, що без глобального арбітра в особі США чи Китаю домовленості не будуть досягнуті ні реалізовані.

Росія не має досвіду виконання договорів безпеки. Це підтверджується і Будапештським меморандумом та домовленістю з Дудаєвим після Першої Чеченської війни та досвідом реалізації Мінських угод. Тому:

1. Без арбітра ні переговори, ні домовленості є безглуздими для бажаного результату.
2. Домовленості немає сенсу без санкцій їх порушення. Ось тут є головна роль арбітра
3. Також домовленості безглузді без справжніх гарантій безпеки України на майбутнє

І обов'язкова умова – відновлення завданих збитків та відновлення економіки України.

Який мінімальний набір цілей Росії як компроміс може задовольнити Україну?

читайте такожЧому за 7-10 днів Путіна змусять сісти за стіл переговорівВважаю, по-перше, відмова від НАТО. Тим більше, що НАТО на нас не чекає, а досвід Південної Кореї показує, що статус союзника США може мати набагато більше опцій, ніж НАТО.

По-друге – потенційне визнання ОРДЛО. Без Криму. Крим Наш. ОРДЛО, з урахуванням зруйнованої інфраструктури та економіки – це ярмо на шиї будь-якої держави. ОРДЛО та Крим самі до нас повернуться, коли збудуємо сильну українську економіку. По-третє – вода в Крим, але за умови – оплати за неї за ринковою ціною

І жодні домовленості, викладені у меморандумі, неможливі без червоних ліній.

Тут буде домовитись найскладніше. Адже Україна тепер будуватиме мілітаризовану економіку і вибудовуватиме систему захисту не слабше за Ізраїль, що ще сильніше дратуватиме Росію.

Але це вже її особисті проблеми.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред