Прощальний подарунок для України: чи гримне Байден дверима Білого дому

13 листопада 2024, 08:10
856
Цілком можливо, що зрештою буде ухвалене половинчасте рішення, тобто наданий дозвіл на удари виключно Storm Shadow і SCALP, але жодних дозволів на ATACMS.
Макрон, Стармер, США, Украина
Джо Байдена хочуть поставити перед вибором для України / Колаж Главред, фото УНІАН, x.com/emmanuelmacron

Премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Емануель Макрон, за даними західних медіа, вимагають зустрічі з президентом США Джо Байденом щодо виділення 20 мільярдів доларів на допомогу Україні та надання дозволу на запуск ракет Storm Shadow вглиб Росії.

З точки зору фінансової чи військово-технічної допомоги, яка була в попередніх пакетах, і їхніх залишків проблем у їхньому наданні не повинно бути – вона вся буде надана і, можливо, по максимуму. Відтак сумніватися у тому, що ми будемо мати ще як мінімум кілька пакетів допомоги до завершення каденції Байдена, я думаю не варто.

З 20 мільярдами, до речі, проблем може і не бути, особливо якщо їх видадуть в якості кредиту за рахунок заморожених російських активів. А от у випадку з далекобійною зброєю все буде залежати виключно від того, чи захоче Байден під кінець своєї каденції гримнути дверима.

відео дня

Причому він це може зробити з двох причин. З одного боку, увійти в історію в якості захисника демократичного світу та людини, яка там багато підтримувала Україну, а з іншого боку він може це зробити, щоб створити певну незручність для Трампа, коли він власне вже буде приведений до присяги і стане президентом Сполучених Штаті. Тоді йому доведеться або скасовувати це рішення, або жити з ним.

Але є ймовірність, що Байден все-таки не наважиться це зробити, в тому числі виходячи з певних морально-етичних моментів – мовляв, негоже залишати наступному президенту контроверсійні рішення, які він може не надто позитивно сприймати (тим більше, що ми знаємо, що у Трампа є певне бажання "наздогнати" Байдена і помститися йому політично).

Тому, можливо, Байден може просто не захоче ризикувати і давати Трампу черговий привід. Адже Трамп може це сприйняти як перешкоду для шляху реалізації його мирного плану, і відповідно, він може накинутися з критикою (і не тільки) на Байдена, який просто хоче тихо піти з посади президента США. Саме такий варіант, за великим рахунком, є ключовим. Адже всі прекрасно розуміють, що РФ не може піти на ескалацію проти західних країн. Це більше внутрішня історія, тим більше, що для дозволу на удари Байдену не потрібне рішення Сенату чи Конгресу, адже це виключно суверенне право президента Сполучених Штатів.

Однак цілком можливо, що зрештою буде ухвалене половинчасте рішення, тобто наданий дозвіл виключно на Storm Shadow і SCALP, але жодних дозволів на ATACMS. Але і це нам може допомогти, оскільки зараз Україна не використовує такі ракети для далекобійних ударів по території Росії. Адже якщо в нас буде хоча б пару десятків таких ракет, то ними ми можемо зробити дуже великі проблеми для росіян. Тому що відсоток їхнього збиття невисокий, і це демонструє ефективність ударів, наприклад, по тимчасово окупованому Криму.

Головне тут – мати дозвіл на використання по території Росії, і тоді росіяни будуть змушені ще далі від кордону відтягувати свої літаки, склади, тому що вони будуть розуміти, що в будь-який момент туди може прилетіти.

Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, спеціально для Главреду

Хто такий Ігор Рейтерович

Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.

У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".

У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".

Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти