Якщо виходити з того, що в Україні з точки зору територіальної цілісності зберігатиметься той самий статус-кво, який наявний на сьогоднішній момент, і влада надалі контролюватиме ситуацію, то можна говорити про певний перебіг політичних процесів.
Ситуація двояка - з одного боку, є певні позитивні тенденції в економіці, про які говорить уряд і фіксує статистика, а з іншого є ситуація, коли вже зростають ціни, комунальні тарифи. Очевидно, що це відбуватиметься і наступного року, тобто приводи для невдоволення у людей залишатимуться.
Звісно, саме по собі це не буде приводом для масових протестів і виступів. Якщо не буде різкого обвалу курсу валют, невиплат заробітної плати, припинення постачання енергоносіїв тощо, то ситуація розвиватиметься більш-менш лінійно. Але оскільки ми бачимо тенденцію падіння підтримки влади - і президента, і його політичної сили, а також зростання рівня підтримки нових політичних лідерів і проектів, а також очікування на їх появу, політична конкуренція посилюватиметься.
Тому завданням номер один для влади буде забезпечити своє самозбереження, з огляду на перспективу спочатку парламентських, а потім і президентських виборів. Для того, щоб не втратити владу, нинішній владній команді, можливо, доведеться вдатися до тактичних кроків, завдяки яким вони зможуть виправити своє становище.
Це може бути чергова заміна усього складу уряду під певними приводами чи його частини.
Більше цій меті відповідає проведення дострокових виборів. Але розпуск і перезавантаження парламенту у даному випадку не на користь президенту, бо його партія ризикує отримати набагато менше голосів, ніж у неї було до цього. Втім, такий варіант також може розглядатися, принаймні, його не варто відкидати.
Також можливі варіанти зміни черговості виборів, але це вже виходитиме за межі календарного року - усі ці події, скоріше, будуть розраховані на 2023-2024 роки. А от у 2022 році можуть відбутися події, які створять для цього правову базу і сформувати передумови - скажімо, подання позову до КСУ, аби той розтлумачив поняття "п’яти років повноважень ВРУ" і як це співвідноситься з терміном проведення виборів у останню неділю жовтня п’ятого року повноважень - власне, саме про це і говорив Зеленський під час підсумкової прес-конференції.
Загальна тенденція вказує на те, що у діях влади у 2022 році зростатиме авторитарність задля обмеження можливості існування конкурентних політичних сил і створення переваг для себе. Якщо нічого катастрофічного не станеться, у наступному році опозиція намагатиметься використати прорахунки влади для посилення своїх можливостей перед виборами у 2023 році.
читайте такожПротести в Україні неминучі: експерт спрогнозував, чи загрожує Зеленському доля ЯнуковичаУ соціальному плані у влади у 2022 році також виникнуть кілька викликів. Перший із них пов’язаний із ситуацією у сфері енергетики, а саме з виникненням дефіциту газу, із яким Україна може стикнутися у разі запуску Північного потоку-2 і що потягне за собою позбавлення транзиту і надходжень до власних енергоносіїв. Подальші загрози виходитимуть з підвищення комунальних тарифів і для влади це також ризикує стати внутрішньою проблемою.
Крім того, проблемою для влади може стати і проголошена війна з олігархами - особливо, якщо вона перейде у форми, що спричинять зупинку деяких підприємств і це створить проблеми для життєдіяльності населених пунктів, у яких ці підприємства є системоутворюючими, цей фактор може викликати численні протести серед населення. Якщо влада вдаватиметься до недемократичних форм реалізації своїх повноважень - згортатиме свободу слова і наступу на ЗМІ, це також буде викликом, адже це спричинить як внутрішній спротив, так і негативну реакцію зовнішніх партнерів. Тим паче, що спокуси, очевидно, будуть.
Юрій Якименко, заступник генерального директора - директор політико-правових програм Центра Разумкова, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
