Особисто я дуже добре памʼятаю як декілька років тому проводився Анти-Шахедний Хакатон. І там виробники мали представити свої ідеї боротьби з ними. Сам концепт хакатону (на одному з таких я був теж) передбачає, що виробники спочатку щось десь роблять, придумують, а потім презентують на хакатоні, де комісія потім аналізує його.
І перша проблема полягала в ситуативному реагуванні на проблемі, яка виникла зараз, але аналітичного прогнозування не робилось. Умовно, що ми будемо робити коли шахеди будуть літати вище, їх буде більше, вони стануть стійкіші до нашого РЕБ і так далі.
Друга проблема полягала в тому, що без прогнозування вказаного вище, були проігноровані проблеми, які могли виникнути в майбутньому. А за два роки можна було б багато чого зробити.
Третя проблема полягала в тому, що часто рішення зʼявлялись без координації їх роботи з рішеннями інших учасників. Коли в одного учасника могла бути якась інновація, але до готового виробу йому не вистачало інновації іншого учасника. Коли якийсь учасник володіє інновацією, але не може її масштабувти і так далі.
А четверта в тому, що висновків ніхто не зробив.
Про персону: Павло Вернівський
Павло Вернівський - економіст, аналітик. Експерт Інституту ім. Олександра Поля. Спеціалізується на макроекономіці, історії економіки.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
