Путін 20 років приховував, що він нікчема, а українці показали це всьому світу

Людині завжди притаманно прагнути бути частиною чогось більшого. Наразі ми частина найбільшого в світі. І скільки б нашої території тимчасово не було окуповано тими, хто все життя комплексує через розміри, ми частина найбільшої найзапеклішої найголовнішої боротьби на планеті Земля.

Бо ті, хто готові помирати за те, що мають, правлять світом. А не ті, хто вбивають заради того, щоб отримати те, що їм не належить.

Рекомендуємо:

"Конвеєр смерті": окупанти під Бахмутом хочуть оперативної паузи - Череватий

Світом правлять ті, хто сміливо на нього дивляться, працюючи над розвитком, а не ховаються наприкінці свого нікчемного безславного життєвого шляху, витраченого на темряву, примноження багна та втечу від реальності у вигадану історію.

Коли путін усвідомив, що не втече від реальності — він вирішив знищити те, від чого втікав. І зазнає поразки.

Українці щодня і щосили створюють неспростовну реальність.

Свобода стала найдорожчою у світі. Наразі немає нічого, що має дорожчу вартість, ніж те, що маємо саме ми і саме зараз.

В цьому році Україна та українці дали путіну зрозуміти, що він нікчема. Він витратив більше двадцяти років для того, щоб довести собі самому, що це не так. Але це правда, з якою вже не впораються сімонян, кисельов та інші блазні.

Так, добро не завжди сильніше. І у цивілізованому світі вже ладні були віддати голову лише за те, щоб на неї не падав дощ. Замість того, щоб побудувати новий безпечний дах. Готові були визнати поразку того, у що вірять, лише для того, щоб не битися. Готовність, з якою багато озброєних демократій складали зброю перед опудалом тоталітарного режиму жахає. Перед тінню тоталітарного режиму, яка, як виявилось, падає лише в російському телевізорі.

Скільки країн ладні були прийняти верховенство злочину над правом на нашій суверенній території?

2022 рік показав, яка надзвичайна кількість фантастичних сильних людей довкола нас. Людей, які втримали країну. Відчайдухів, які щохвилини вкладають більше, ніж можуть, у фундамент нашої країни. Країни, яка неодмінно пройде крізь це пекло до своєї мети — існувати вільно.

Особистих підсумків року у мене немає. Як немає бажання озиратися. Всі ці дні та місяці злилися у спільний шлях вперед, який ще не подолано. У шлях до Перемоги.

Бажаю всім у новому році міцного здоров‘я на цьому шляху.

І хай береже Господь

Як сказав хлопець на блокпосту на виїзді з Донецької області під час останньої поїздки: "Щасливої дороги, брати". Лише додам: "і сестри".

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред