Щодо останніх заяв путлера:
- Очевидно, що ставка зроблена вже на затягування війни (а інших варіантів вже немає, Київ за 3 дні взяти вже пробували). Надія на те, що лідери Заходу під тиском суспільства через зростання цін та інфляцію в черговий раз "прогнуться" і погодяться з анексією нових українських територій.
- Попросту кажучи, ніякої стратегії немає. Просто перечекати. Бидло удома не тільки терпить, але ще і радісно улюлюкає. Але це поки "жирок" ще є після "жирних" 20 років потоку нафтодоларів.
- Як мінімум до 2024 року, коли відбудуться президентські вибори в США в стратегії Заходу нічого не зміниться по відношенню до військової агресії рашки. ЄС вже почав повільно, з натугами, але позбавлятися від своєї залежності від російських енергоресурсів. "Пуповину" у вигляді "північних потоків" з Німеччиною успішно перерізано. Невдалий держпереворот в Німеччині, як сюрреалістично це не звучить, ще зіграє свою роль, коли розслідування буде проведено більш ретельно. Після такої спроби в Чорногорії кілька років тому Кремль втратив одного з небагатьох своїх союзників, які історично лояльно ставилися до Росії.
А Німеччина - це вже зовсім інша історія. 20 років свого правління путлер витратив на побудову союзу з Німеччиною і, меншою мірою, з Францією як альтернативою англосаксонському союзу. Це коштувало десятків, якщо не сотень мільярдів доларів за рахунок демпінгових цін на енергоресурси, і газопроводи в обхід України.
Путлер ще не зрозумів, що точка неповернення для його вологих мрій про відновлення імперії і антиамериканського союзу ФНР-рф-Франція вже пройдена.
Всього за 10 місяців американські еліти не тільки зруйнували всі плани і зусилля путлера щодо "прив'язки" ЄС до себе за рахунок дешевих енергоресурсів на десятиліття вперед.
Вони максимально збільшили залежність європейських країн не тільки в сфері безпеки, на яку європейські еліти "клали" 30 років, а тепер починають прозрівати, якого монстра самі виростили у себе під носом.
Те ж саме буде відбуватися і в енергетиці, і в економіці.
І чим довше буде затягуватися війна, тим швидше буде зменшуватися залежність ЄС від Росії, і одночасно збільшуватися залежність від США.
Але Путін до останнього буде чіплятися за надію, що все рано чи пізно повернеться на круги своя і наполегливо буде продовжувати рити могилу не тільки своєму режиму, але і Росії в цілому.
І коли в один прекрасний день за ним прийдуть і поставлять до стінки свої ж озлоблені холопи, як свого часу Чаушеску в 1989-му, він навіть не зрозуміє, за що його розстріляють або повісять.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
