Минув один рік і вісімдесят шість днів війни. На фронті, в порівнянні з вчорашнім днем, карти ISW не показують якихось істотних змін. Є невелике просування ЗСУ на південь від Бахмута. А в іншому все як і раніше.
Українські пабліки пишуть про те, що 3-тя штурмова бригада ЗСУ просунулися під Бахмутом на 1730 м в довжину і ще на 700 м вглиб. І що підрозділи багатостраждальної 72-ї бригади ЗС РФ зазнали чергової поразки.
Лише за вчорашній день було знищено 23 окупанти, а понад 40 було поранено. Але де конкретно це сталося - не повідомляють. Можливо це і було те саме просування на південь від Бахмута, про яке я написав вище.
Сьогодні Зеленський зустрівся з Байденом. У колишні часи цього повідомлення вистачило б для того, щоб його обсмоктувати цілий день. А тепер це вже звичайна справа: ну, зустрівся і зустрівся. А як йому не зустрітися, якщо він вже прилетів до Хіросіми на G7? Для того і прилетів, щоб з усіма своїми основними союзниками одним махом зустрітися.
Путін, з його марнославством, напевно знемагає від заздрості: адже не будь він такий дурний і самовпевнений, на місці Зеленського повинен був бути він. І G7 залишалося б все ще G8. І те, що замість Путіна тепер на цей саміт запрошують Зеленського - це теж дуже символічно.
А Байден зробив все як треба. Підтримав "коаліцію літаків" для України. А на прохання журналістів прокоментувати заяву МЗС РФ, що "поставки F-16 Україні – це колосальний ризик", він відповів: "Так і є: для них!"
З чого можна зробити висновок про те, що Білий дім не боїться ескалації, якою його лякають з Кремля, і, перш ніж підтримати поставки цих винищувачів Києву, ретельно проаналізував всі ризики для себе і своїх партнерів.
Вчора сталася ще одна важлива подія, яка яскраво демонструє нинішнє становище Росії з точки зору улюбленої всіма путінськими аналітиками геополітики: в стародавній китайській столиці Сіань (де знаходиться знамените "теракотове військо") пройшла зустріч лідерів всіх п'яти середньоазіатських республік (Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан) з Сі Цзіньпіном.
Щоб не ходити навколо, скажу прямо: вчора був створений новий економічний і військовий союз з очевидним лідерством Китаю, який максимально демонстративно дистанціюється від Росії. Можна сказати, що присутності Росії в Середній Азії і Казахстані прийшов кінець.
Ще в січні минулого року втручання Москви в події в Казахстані здавалися чимось само собою зрозумілим, і ні в кого не викликало ніяких питань те, що Токаєв звернувся в кризовий момент за допомогою до Путіна.
А тепер це все в минулому. Тепер гарантом стабільності і безпеки цих держав є Китай. Всі декоративні конструкції типу ШОС і ОДКБ, нарешті, впали і жорстка і груба правда вилізла назовні: в регіоні є тільки один лідер і другому тут робити нічого.
Зрозуміло, такого різкого розвороту не сталося б, не почни Путін свою "спецоперацію" в Україні. Вчорашня показова прочуханка, яку влаштували Путіну Сі Цзіньпін разом з п'ятьма іншими азіатськими лідерами - це ще один наслідок путінського політичного генія.
Отже, що ми маємо в сухому залишку? G7, НАТО і ЄС - це зрозуміло: це геополітичні противники, "завжди мріяли нас поневолити", "інша цивілізація" і т.д. На них Путін і не розраховував. З ними, власне, він і збирався боротися, спираючись на третій світ.
Йдемо далі: арабський (скажімо ширше - ісламський світ). І ці-туди ж: в Джидду, на зустріч лідерів Ліги арабських держав, запросили єврея (безпрецедентно!) Зеленського, а не Вову Путіна, з яким стільки років вони крутили гешефти і за допомогою картельної змови ОПЕК+ тримали високі ціни на нафту і, тим самим, дерибанили Захід.
Але ж страшно сказати: там, в цих самих Еміратах і всіляких Катарах, стільки затупиковано російських бабок (які путінські "бізнесмени" і казнокради вивели за вказівкою Путіна із західних банків), а якби з ними що - і кінців не знайти.
Це в Америках та Англіях ви можете почати судитися. А тут, в абсолютних монархіях, який суд? Як скаже король, султан або шейх - так тому і бути…
Особливо незатишно в цей момент стало, напевно, Рамзану Ахматичу. Ось, думає, я влип з цим старим козлом. Нешто йому голову відрізати? Дивишся і зарахується мені ... наслідний принц скаже: молодець, Рамзане, ти вчинив як справжній правовірний мусульманин. І поверне грошики…
І, нарешті, останнє: контрольний постріл Сі Цзіньпіна в голову. Але ж там же, в Гонконзі, все інше заховано було! Якщо і це "заморозять", то хоч в петлю! І теж ідея звернутися до суду за захистом цих грошей виглядає поганим жартом. Як скажуть з Пекіна - так воно і буде. Скажуть - відібрати і все, зливай воду…
Але ж і Мухаммед ібн Сальман і Сі Цзіньпін без кінця пропонують себе в якості миротворців і переговірників. Це означає, що вони вважають, що у них є важіль тиску на Путіна. І чукча навіть знає який…
Так що скоро Вован і без всякого контрнаступу ВСУ захоче миру. Але контрнаступ все одно буде. І воно буде успішним тому, що наша справа праведна. Ворог буде розбитий і перемога буде за нами.
Слава Україні!
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
