Вступ України до НАТО президент Російської Федерації Володимир Путін назвав "червоною лінією" для Москви, пояснивши це тим, що в такому випадку натівські ракети зможуть долетіти до центральної частини Росії всього за 7-10 хвилин. Слід пам'ятати, що ця заява Путіна на ряду з іншими прозвучала в рамках програмного інтерв'ю перед його зустріччю з президентом США Джозефом Байденом, яка відбудеться 16 червня в Женеві. Таким чином Путін чітко позначив позицію Росії щодо України і провів "червоні лінії". Це говорить про те, що наша країна буде однією з головних тем розмови Путіна і Байдена.
Однак, будемо об'єктивні, поки що у Росії немає приводу нервувати з приводу вступу України в НАТО, тому що членство в Альянсі нам поки не світить. До тих пір, поки в України залишаються проблеми з територіями, поки не закрите питання Донбасу і Криму, її ніхто нікуди не прийме. Навіть ПДЧ Україна не отримає.
Наприклад, Грузія, яка, на відміну від нас, вже провела всі необхідні реформи для переходу на стандарти НАТО. Але, незважаючи на це, їй навіть ПДЧ не дають. Причина очевидна - невирішені територіальні суперечки (Південна Осетія і Абхазія).
До того ж, у Росії в НАТО є могутнє лобі у вигляді Німеччини, Франції та інших країн. Вони не допустять членства України в Альянсі, адже в НАТО будь-які рішення приймаються шляхом консенсусного голосування.
Втім, багато що залежить від самої України. Адже ніхто їй не забороняє реформувати свою армію і переходити на стандарти НАТО.
Загалом, Байден з чистою совістю зможе заспокоїти Росію, пообіцявши, що Україну в НАТО не приймуть. Однак ця обіцянка зовсім не завадить Штатом прийняти рішення, наприклад, про розширення допомоги Україні або про надання їй статусу союзника поза НАТО, як у Південної Кореї, Ізраїлю, Єгипту, Тайваню та інших країн. І, чесно кажучи, для нас це буде навіть краще, ніж членство в НАТО.
Що стосується слів Путіна з приводу ракет, то, безумовно, йшлося, в першу чергу, про його побоювання з приводу розміщення на території України ядерного озброєння НАТО.
Але при цьому Путін забуває, що, якщо Україна повноцінно запустить власну ракетну програму, у нас і так будуть ракети дальністю близько тисячі кілометрів, їх ми і так зможемо розмістити.
Тому Путін може не турбуватися про натівські ракети на території України – у нас є свої. Іншими словами, в України і без членства в НАТО є ракети, здатні досягти центральної частини Росії за 7-10 хвилин.
У нас вже є напрацювання, є виробництво. Зокрема, в України є ракетний комплекс "Сапсан", який є аналогом Іскандера.
Крім того, в України, по суті, є дозвіл від США на будівництво ракет малої і середньої дальності, причому навіть дальністю до 1,5 тисяч кілометрів. Американці вже про це неодноразово заявили. Тим більше, що Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності зараз не існує, та й ми його не підписували, але дотримувалися. Так що нас нічого не стримує.
Зрозуміло, що, коли Україна впритул займеться цими питаннями, на неї буде тиск. Зокрема, бігатимуть європейці і всяка інша шушера з криками: "не дозволимо, не допустимо! Це - питання нашої безпеки!".
Однак в даному випадку Україні треба менше звертати увагу на все, що навколо неї відбувається, і більше дбати про власну безпеку. Немає нічого, що б зв'язувало нам руки, в тому числі договори.
Слід зазначити, що Україна сьогодні має всі можливості створити аналог ізраїльського "залізного купола", забезпечивши таким чином власну систему протиракетної оборони. Це - не проблема для українських фахівців. Так що Путін марно побоюється тільки ракет, які можуть з'явитися на території України внаслідок вступу в НАТО…
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред