
Поки Кремль публічно говорить про "рівноправне партнерство" з Пекіном, реальна картина складається інакше: Китай нарощує важелі впливу на Росію, не поспішаючи при цьому брати на себе нові зобов’язання - наприклад, відмовившись від другої гілки "Сили Сибіру". Експерт Леонід Невзлін аналізує, як Пекін домігся поступки щодо валюти Банку розвитку ШОС і чому російські спецслужби воліють закривати очі на випадки китайського шпигунства. Публікуємо його колонку.
Те, що путінська Росія перетворюється на васала китайського імператора, - давно не новина. Набагато цікавішими є темпи цього перетворення. "Сі Цзіньпін колись захоплювався Володимиром Путіним. Тепер він ним керує", - пише The Wall Street Journal. І для такого висновку є підстави.
Провал спроби переконати Китай побудувати другу гілку газопроводу "Сила Сибіру", якою Москва розраховувала перенаправити газ, що раніше постачався до Європи, став лише одним із проявів політики Пекіна. У Китаю сьогодні є практично всі важелі впливу на Росію, проте ставати головним покупцем російського газу він зовсім не збирається - це йому просто невигідно.
Є й інші показові ознаки. Наприклад, російські спецслужби дедалі частіше виявляють спроби китайського шпигунства серед чиновників середньої ланки. Однак Москва вважає за краще не розголошувати ці випадки й навіть не порушувати це питання в діалозі з Пекіном - надто великі побоювання зіпсувати відносини.
Ще цікавіше інше. За інформацією обізнаних китайських джерел, за останній рік Пекін використав свій практично безроздільний вплив, щоб домогтися від Москви серйозної поступки: Росія погодилася зробити китайський юань основною валютою майбутнього Банку розвитку Шанхайської організації співпраці, який має фінансувати проєкти в Центральній Азії. Понад десять років Москва чинила опір такому рішенню, побоюючись посилення китайського впливу в регіоні. Тепер же їй довелося переглянути свою позицію.
Мабуть, мають рацію ті аналітики, які кажуть, що Сі прагне перетворити Росію на гігантський Пакистан - політично залежну, економічно слабку, постійно воюючу державу з величезним ядерним арсеналом. Це стало б справжнім пам’ятником політиці Пекіна, якби не одна обставина: цей пам’ятник оплачується українською кров’ю. І - принаймні поки що - загрозою ще масштабнішої війни в Європі.
Про персону: Леонід Невзлін
Леонід Невзлін - російсько-ізраїльський підприємець і громадський діяч, один із колишніх керівників нафтової компанії "ЮКОС". Російським судом заочно засуджений до довічного ув'язнення. Після повномасштабного вторгнення підтримав Україну та виступає з критикою режиму Путіна, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
