Путіна і всю російську верхівку заведено вважати безідейними шахраями і злодіями. Було б чудово, якби було так. Це зберегло б життя багатьом тисячам жертв їхніх агресивних воєн.
Однак, на жаль, вони не просто банальні шахраї. Вони одержимі маячною маніакальною ідеєю повернути історію назад.
Днями Шойгу, розповідаючи про перший досвід збройного втручання нової єльцинської Росії у справи інших пострадянських країн (Грузії в південноосетинському конфлікті в 1992 році), заявив: "Ми були абсолютно переконані в тому, що все це тимчасово і наша країна знову буде великою і сильною, і знову буде Радянський Союз, і ніхто нікуди не піде".
Це дуже цінне зізнання, що пояснює психологію Путіна, його оточення і всієї російської правлячої верхівки. Вони ніколи, навіть у 90-і, не змирилися з розпадом радянської імперії, вважали його тимчасовим непорозумінням і готувалися за першої ж можливості все відіграти назад.
читайте такожКоли росіяни програютьЯк тільки вони вирішили, що накопичили достатньо ресурсів для реалізації своїх політико-некрофільських фантазій, почали велику війну за відтворення імперії своєї молодості. Однак, як співається у відомій пісні – час неможливо повернути назад.
Спроба оживити давно згнилий труп СРСР не може закінчитися нічим іншим окрім фатального провалу.
І вони починають відчувати його наближення. Лавров нещодавно заявив, що поставки Заходом зброї Україні "лише продовжують агонію київського режиму".
читайте такожЛіки для росіян є тільки одні: військова поразка
Це типове перенесення по Фрейду. Агонізуючий кінь, що розмовляє, переносить власну ситуацію на Україну. Путінський режим, намагаючись злягатися з трупом СРСР, отруївся його трупною отрутою і починає агонізувати.
Агонія ця може тривати більш-менш тривалий час, але її фінал невідворотний.
Ігор Ейдман, соціолог, публіцист, автор книги "Система Путіна"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
