Після провалу російського бліцкригу війна перейшла в позиційну боротьбу. І зараз, в принципі, обидві сторони зацікавлені в перепочинку, тобто перемир'ї.
Путін, Шойгу і Герасимов недооцінили потенціал опору ЗСУ і українського народу в цілому. Війська РФ розтягнуті і зазнали серйозних втрат, що суттєво перевищують заплановані.
Зберігати інформаційний вакуум у Росії стає складніше з кожним днем. Готувати суспільну свідомість до реальних втрат ніхто не поспішав. Але інформація про реальні багатотисячні втрати все одно поступово стає все більш доступною.
читайте такожТри напрямки, за якими наступатиме Росія: чому рано радіти відведенню військ РФ
Путін і його оточення не можуть не розуміти, що вони потрапили в пастку свого головного геополітичного противника – США, якому вигідне затягування конфлікту і планомірне збільшення санкційного тиску на РФ. Адже це відкидає Росію в технологічному плані все далі та позбавляє перспектив не те що розвитку, але навіть відновлення. В першу чергу, у військовій сфері. Розстріляти всі "Калібри" і "Кинджали" в Україні можна, а от зробити нові без іноземних комплектуючих – ні.
А імпортозаміщення, яке в цілому з тріском провалилося через немислиму корупцію, також вимагає багато часу.
До того ж, ЄС як головний ринок збуту енергоресурсів РФ уже робить кроки щодо скорочення своєї залежності від Кремля. Чим раніше вдасться зупинити повномасштабні військові дії, тим більшу частину ринку можна зберегти в перспективі. І частка російського газу буде компенсуватися в основному американським. Тобто заробляти будуть компанії головного противника – США.
читайте такожТри ноги путінізму: як позбавити Росію зубів і змусити зупинити війну в Україні
При цьому Штати продовжують збільшувати і свою військову присутність в ЄС, і збільшувати угруповання біля російських кордонів. Чим довше будуть тривати активні бойові дії, тим більше буде рости ця присутність.
Китай не зможе повністю абсорбувати весь обсяг нафти і газу, що продається в ЄС. Навіть якщо Кремль запропонує дуже хороший дисконт.
Чим більше стане відомо про злочини окупаційних військ РФ проти людяності в Маріуполі, Чернігові, Харкові, Охтирці, Бучі, Ірпені та інших українських містах, тим більше приватного іноземного бізнесу піде з Росії. Бо репутаційні втрати для мультинаціональних корпорацій можуть бути набагато більшими за фінансові від втрати російського ринку. У цьому плані вкрай важливі успішні кейси з обструкцією західних компаній, які не бажають залишати Росію і продовжують спонсорувати державу-терориста.
читайте такожПлани Путіна: чому Європі не уникнути війни з Росією
Ще один аргумент, чому перемир'я можливе в найближчі місяць-два.
У 2014-му, в найбільш благополучний момент для розгрому ЗСУ, Путін зупинив наступ. Загроза повномасштабних санкцій після збитого малайзійського Боїнга подіяла.
Для зупинки війни також вкрай важливо зробити можливі витрати вищими за можливі виграші. А для цього санкцій від Заходу недостатньо. Неліквідною для можливих нових навал окупантів РФ можуть стати тільки найвищі ризики померти в Україні за можливість помародерствувати і заробити.
А цим уже більше місяця успішно займаються ЗСУ.
За моїми попередніми оцінками, для керівництва РФ "больовий поріг" втрат у живій силі знаходиться в районі 25-30 тисяч.
Баби так швидко не народжують. А ліквідні резерви закінчуються.
Максим Ялі, експерт-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
