У плані зближення з НАТО за 2022 рік Україна серйозно просунулася. Потрібно віддати належне Путіну, який ще рік тому був фігурою, якої всі боялися. Та сьогодні він – вигнанець, і НАТО консолідоване як ніколи, а ті різночитання між Вашингтоном і європейськими столицями, які були при Трампі, російська загроза розставила по своїх місцях.
Однак щодо України поки що єдності немає. Хоч співпраця України з НАТО вийшла на рівень, якого ще рік тому ми собі й уявити не могли, але формалізувати його та отримати членський квиток у 2023 році нам не світить. Як і найближчим часом. Нагадаю, Туреччина має ті самі перспективи членства ще із середини 90-х років – уже чверть століття минуло. Тому треба працювати, планувати своє майбутнє, виходячи із реальних умов.
Поки що розраховувати на те, що НАТО нас захистить, не доводиться. Воно нам допомогло і допомагатиме, але навряд чи ми зможемо розраховувати на те, що щодо України буде застосовано 5 статтю Статуту НАТО. Те саме стосується і Євросоюзу. Ми добре знаємо, як гроші ЄС допомогли Польщі економічно стати на ноги, але чи буде зроблено хоч щось схоже відносно України? Ось тут питання відкрите.
Якщо не буде глобальних катаклізмів, які відтіснять війну в Україні на другий план, і буде більш-менш стабільна економічна ситуація (а вона в країнах Заходу теж непроста), то сподіватимемося, що питання підтримки України буде визначальним. До того ж, це і питання престижу США, тому що другий факап на кшталт Афганістану буде ударом і по їхньому авторитету. Тому Штати зацікавлені в тому, щоб не допустити поганого розвитку подій.
Але варто памʼятати, що у країнах НАТО вистачає політиків, які не хочуть дратувати Кремль. Сьогодні вони принишкли, але згодом клієнтела, підгодована грошима Газпрому, знову підніме голову. Безумовно, говорити про будь-які перспективи країни, яка перебуває в стані збройного конфлікту, що триває, абсолютно нереально. Інша річ, якщо війну в Україні буде поставлено на паузу. Та й серйозно говорити про якісь перспективи можна буде лише у випадку, якщо цей мир набуде більш довгострокових перспектив.
У країні, яка будь-якої миті може стати полем бою, переводити в практичну площину питання членства в НАТО та ЄС ніхто не буде. В Україну має повернутися мир, стан економіки має бути більш-менш стабільним. Якщо не буде зони соціального лиха, тоді можна буде про щось говорити. Але якщо нам доведеться зіткнутися з періодом авторитарного режиму, то це не сприятиме зближенню України та ЄС.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
