Путін уже не може зупинитися, тому що надто багато поставив на цю війну. Поразка у цій війні буде означати його особистий кінець, в тому числі, ймовірно, й фізичний. Все те, що він багато років вибудовував – не тільки свій імідж, але й своє фізичне й матеріальне життя, полетить шкереберть. Тому треба усвідомлювати: Путін готовий до останніх радикальних кроків.
Так, ми показали, що російська армія – не друга в світі, але, тим не менш, її масштаби досі є вражаючими. Тому не варто з гумором ставитися до ворога, бо його потенціал ще достатньо великий, у першу чергу, людський. Між іншими, саме так росіяни вигравали Другу світову війну – закидали трупами противника, в тому числі й українськими трупами.
Треба не забувати і про ядерну зброю, яка цілком може бути інструментом в будь-якій війні. Не знаю, якими можуть бути підстави для впевненості в тому, що Путін її не задіє.
Крім того, попри значну ізоляцію Путіна і Росії росіяни зараз формують свою "вісь зла". І це не тільки Білорусь, яка вже стала проксі-державою і втратила свій суверенітет, але й потужні та небезпечні держави, наприклад, Іран і Китай. Зараз Китай публічно стоїть більш-менш осторонь цього конфлікту, але він намагається використати війну для посилення своїх впливів у Росії.
Коли Росія відчує загрозу поразки в цій війні, вона буде готова навіть на втрату свого суверенітету, ресурсів, самостійності і може піти на домовленості з Китаєм, які втягнуть Піднебесну в цей конфлікт.
Я хотів би говорити виключно оптимістичні речі, але небезпека не минула, і за два-три тижні ця війна не закінчиться. Можливо, рік тому байка про два-три тижні ще мала якийсь сенс, щоб підтримати нас суто морально і психологічно, але зараз подібні байки грають радше негативну роль. Перед нами марафон. Тому неправильно переконувати людей у тому, що ще сто метрів – і буде зупинка. Адже якщо людина в це повірить, може просто надірватися. Тому – готуймося до марафону.
Якщо війна швидко закінчиться українською перемогою, будемо дякувати ЗСУ і богові, що так сталося. Є багато речей в історії, які абсолютно непередбачувані. Згадайте хоча б останній Майдан, який несподівано закінчився перемогою, хоча здавалося, що попереду дуже довга боротьба. На це можна сподіватися, але на це не треба розраховувати.
Володимир В'ятрович, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
