Путін вже програв, але досі сподівається на диво і клянчить перемовини

На тлі військових невдач російський диктатор внутрішньо зламався і ні на що серйозне більше не здатний.

Володимир Путін
У Володимира Путіна немає майбутнього / скріншот

Абсолютно невипадково, що паралельно з оголошенням "референдумів" на окупованих територіях в Держдумі РФ прийняли законопроект, який вводить досить суворе покарання за різні військові злочини - наприклад, дезертирство, здачу в полон або відмова від виконання наказу в разі бойових дій і, що важливо, в разі введення в країні воєнного стану та мобілізації.

Тобто Путін може зробити наступне - якщо він оголосить захоплені області України анексованими, тобто частиною Росії, це означає, що туди, по-перше, можна посилати солдатів-строковиків, а по-друге, оголосити, що це Україна тепер "вторгається" на російську територію.

Звучить смішно, але з точки зору путінського режиму і путінського суспільства це виглядає цілком логічно, це "схавають". І тоді, якщо вже Україна "вторгається на територію Росії" (а вона ж буде продовжувати дії зі звільнення окупованих територій, це очевидно), то в РФ можна вводити і воєнний стан, загальну мобілізацію і навіть використовувати тактичну ядерну зброю.

Я не кажу, що Путін буде це робити - я внутрішньо переконаний, що він вже зламався і той диявольський стрижень, який у нього був, вже, принаймні, надламаний і ні на що серйозне він більше не здатний. Тим не менш, для шантажу світу така загроза може існувати. Тому що паралельно Путін явно клянчить переговори - він це робить і через Ердогана, який днями заявив, що хоче закінчити війну, і через інших.

Природно, що Умови Путіна, які він може виставити при переговорах, будуть абсолютно неприйнятні для України, як і позиція України для Путіна. Тому що просто віддати захоплені території і втекти з України для Путіна означає повний крах кар'єри, життя, і, швидше за все, фінал в Гаазькій в'язниці або ж ймовірність бути вбитим власними клевретами. Тому він на це ніколи не піде.

Путін розуміє, що шансів прорватися у нього мало, але сподівається на диво. Як Гітлер в останні роки війни.

І, як кажуть пропагандисти Путіна типу Симоньян, якщо ми дамо задню, тобто відступимо, вони точно не відступлять. А якщо ми будемо перти вперед, то, можливо, вони здрейфлять і відступлять. Але ніхто, звичайно, не здрейфить.

Навіть Європа і та ж Німеччина, яку вважають недостатньо антипутінськи налаштованою, не підуть ні на які поступки Путіну. І всі ці надії про те, що приїде Шольц з Макроном і будуть вмовляти Зеленського лягати під Путіна – дурниці, цього не буде. Тому що вони теж, незважаючи на всю свою можливу слабкість і нерішучість, розуміють, що путінський режим представляє екзистенційну загрозу для всього світу. І зараз потрібно скористатися цією війною для того, щоб дотиснути цей режим, тому що в іншому випадку він загроза від нього буде зберігатися, поки він існує.

Ігор Ейдман, соціолог, публіцист, автор книг, спеціально для Главреду

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти