Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія сьогодні проводить масштабну спецоперацію з дестабілізації України за кількома напрямками: антивакцинаторським, економічним та енергетичним. Однак ще з часів Порошенка і Яценюка тих, хто протестує проти підвищення тарифів в Україні, стали називати "агентами ФСБ". Цю пісню ми чуємо далеко не в перший раз. Тут все, як у Пелевіна: "Всі думають, що світом править таємна ложа, а світом править явна лажа". От і у нас влада часто намагається списати власні огріхи на підступи ворога. Звідси і подібні заяви.
Безумовно, Росія може якось використовувати ті чи інші проблемні моменти в Україні, але це ж не скасовує головотяпства наших чиновників, наприклад, із тією ж боротьбою з епідемією коронавірусу. Хіба це Росія і агенти ФСБ зробили так, що у нас два з трьох кисневих заводів поставлені на профілактику в розпал епідемії? Хіба через них кисневі станції стоять далеко не у всіх лікарнях? Але ж ця проблему цілком можна вирішити, і Росія тут ні до чого.
Як говорив професор Преображенський, "розруха не в клозетах, а в головах".
Наприклад, що стосується антивакцинаторського руху, то, наскільки ми пам'ятаємо, Стахів, прославлений антивакцинатор, був активним і помітним "свободівцем" у Львові, серед іншого він пікетував консульство Російської Федерації у Львові. Тому тема зі Стахівим-"російським агентом" якось не в'яжеться, щось у цій історії не стикується і виглядає непереконливо.
Втім, "підштовхни того, хто падає" – політика Російської Федерації щодо України може бути саме такою. Тому що в Кремлі сьогодні глибоко переконані в тому, що Росії особливо нічого не потрібно робити для дестабілізації ситуації в Україні – українці все зроблять самі.
Наскільки українці дійсно готові зараз вийти на протест через проблеми в названих сферах? Наші люди традиційно протестують не з тих питань, які стосуються нагальних життєвих проблем і їхніх потреб (тарифи, робота системи охорони здоров'я тощо). Вони виходять на протест за досить абстрактні речі: справедливість, обман тощо. Згадайте, з чого почався Майдан у 2004 році – з того, що у Ющенка вкрали перемогу на виборах, Майдан у 2013-му – з того, що в українців вкрали надію на євроінтеграцію. Тому складно сказати, чи буде хтось протестувати з вищеназваних приводів.
читайте такожЕнергетичний колапс біля порога
Спираючись на соціологію, можна сказати лише одне: вже більше 50% українців стурбовані дорожнечею, а також зростанням цін і тарифів, тобто цей привід вже відтіснив на другий план війну на Донбасі. Плюс 70% українців вказують на те, що країна рухається в неправильному напрямку. Звідси ми маємо досить високий протестний потенціал.
Інша справа, що, розчарувавшись у діях нинішньої влади, українці не довіряють також і старим політикам. Тобто українці в принципі політикам більше не вірять. А несуб'єктний протест завжди виливається в бунти, а бунт, як відомо, приречений на невдачу. Тому ті ж тарифні бунти для влади великої загрози не несуть, це те, з чим можна впоратися. А от якби у нас були "марші порожніх каструль", які б очолили профспілки, як протест проти трудового законодавства або підвищення тарифів на електроенергію і тепло, це було б куди небезпечніше для влади.
читайте такожУкраїна закипає, і є від чого
Тому подібні заяви розвідки – це просто спроба переключити увагу громадськості на те, що будь-який протест, якщо він виникне в Україні, буде підступами зовнішнього ворога. Це старий прийом, досить засмальцьований і непереконливий.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
