Путін воює з однієї-єдиної причини

Війна - це зіткнення волі з волею. Путін воює з однієї-єдиної причини - він хоче нав'язати нам свою волю. Конкретний зміст хотілок на цьому рівні не так і важливий. Сам факт.

У російському розумінні влади здатність нав'язати свою волю - абсолютна домінанта, вищий моральний імператив. Кількість жертв і злочинів на цьому шляху нічим не обмежена. Вчора вони вдарили в Запоріжжі по готелю, в якому працює центр розвитку для дітей 6-13 років.

Рекомендуємо:

Країна Путіна - покровитель терористів: Подоляк закликав вигнати РФ з Радбезу ООН

Обмежує Путіна тільки розрахунок - розрахунок того, як ті чи інші дії можуть перешкодити досягненню абсолютної мети - нав'язування своєї волі. Нав'язування волі для Путіна не результат. А процес.

Він отримує фізіологічну насолоду в ході цього процесу, а кількість жертв тільки підхльостує хтивість - він впивається своєю здатністю перегинати і ламати і опір, відчуваючи себе мечем історії, де кількість убитих дітей - лише підкреслює його "...сталеву силу", спрямовану на досягнення вищих цілей, здатність не здригнутися навіть перед обличчям милосердя.

Цей тип мислення, захоплюючий володарів, колись точно зловив Шекспір: звір лютий жалості не чужий. Я чужий - так значить, я не звір. Боюся, ні ми, ні американці не до кінця розуміємо - з чим ми маємо справу.

Американці вірять в раціональність: "показати Путіну причини і наслідки, і він зупиниться".

Ми - в свою моральну і технічну перевагу: "ми ельфи, вони орки, наші мавіки Кращі за їхніх мавіків".

Я борюся за правильне розуміння війни. Ніякі мрії, уявлення і напівзаходи, нічого не вирішать і в принципі, ведуть до програшу. Путін заходить на нову хвилю мобілізації - читай, в зимову кампанію.

Спроба вмовити його цієї осені, яка випещується на Заході, представляється мені абсолютно відірваною від реальності, хоча існує мала ймовірність сценарію, де він йде на короткочасне перемир'я - просто, щоб краще підготуватися до наступного раунду.

Щоб перемогти у війні, потрібно включати мізки і волю. Не існує інших способів перемогти Путіна, крім як прямо поламати його волю, позбавити волі до опору - буквально, з тріском ламаних кісток, з психологічним зламом, з самогубством або усуненням від влади збожеволілим від ціни оточенням.

Путінська формула перемоги, яку вони намацали в ході війни в даних конкретних умовах: маси піхоти + маси дронів + економічна блокада + удари по інфраструктурі + створення Заходу гібридних неприємностей і втягування його в переговори з метою послабити підтримку України.

Наша формула перемоги: вибивати системоутворюючу інфраструктуру на території РФ - випереджаючими в кілька (!) раз темпами, морська блокада російських портів, перекриття судноплавства, вибивати їх на полі бою випереджаючими у кілька разів темпами, домагатися посилення санкцій і перекриття сірих схем контрабанди.

Скільки не розповідай про орків і про воїнів світла, дронів і ракет, які дістануть на 3000 км від цього не з'явиться.

Війна на виснаження - це математика. У РФ 29 нафтопереробних заводів. Коли згорить двадцять з них, можна буде повернутися до розмов про моральну перевагу. Воля поламати противника повинна бути пов'язана з волею організувати себе в належній для отримання переваги ступені.

У боротьбі, хто кого поламає, перемагає той, хто зуміє нав'язати продуктивну волю, в першу чергу, самому собі. Волю, а не ілюзії моральної переваги.

Важко перемогти, нав'язуючи собі замість математики перемоги море дурості, та ще зведене в ранг суспільної норми. Математика війни далека від математики громадянського благополуччя - урок, який ми, як суспільство, ніяк не хочемо засвоїти.

Рахувати потрібно все, холоднокровно, аж до умонастроїв жителя окремо взятого села в Пермському краї. Рахувати і діяти. Ось тоді з'явиться реальна перевага.

У тому числі і моральна - людей, які вміють діяти реально (!) ефективніше, ніж противник. Домагатися свого. Нав'язувати свою - волю. Цивілізація і є здатність організувати себе, в першу чергу.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред