Путіна остаточно і безповоротно послали

Володимира Путіна остаточно і безповоротно послали з усіма його вимогами і червоними лініями. Послали США і особисто Байден. Послали НАТО і особисто Столтенберг. Причому, НАТО ще й висунув зустрічний ультиматум - забратися з України, Грузії та Молдови.

Говорити більше нема про що. І ні з ким. Вищих інстанцій більше немає. Фініта ля комедія.

За ці пару тижнів Путін встиг:

• Озброїти Україну, як ніхто не міг і припустити
• Об'єднати Європу, як ніхто і не міг припустити
• Запустити процеси енергетичної безпеки Європи і незалежності її від російських вуглеводнів, про що ніхто не міг припустити ще місяць тому
• Остаточно маргіналізувати Недорейх
• Загнати себе в куток.

Він усе думав, що і цього разу буде так само, як і завжди. Що безхребетний, люблячий тихе, сите, комфортне життя Захід просто банально злякається. І, задерши лапки, зробить все, щоб уникнути війни. І, виходячи з цієї передумови, підняв ставки на захмарну висоту.

А Захід узяв - і не задер. І не побіг. І не підібгав хвіст. І підняв ставки у відповідь. І ще вище.

І м'яч тепер дійсно на боці Путіна. Що він буде з ним робити - не знає тепер ніхто.

читайте такожПутін остерігається Ердогана, або Чому перенесення ТКГ з Мінська не будеНавіть сам Путін.

Вітаю, Вова.

Я думаю, в Кремлі зараз сидять і гризуть лікті. Даремно, Володя, ти вирішив піпіркою з усім світом помірятися. У всього світу вона виявилася довшою. Як завжди.

Що буде робити загнаний в куток щур? Я не знаю. Ми не знаємо. Ніхто не знає.

Найближчі дні будуть днями прийняття рішення. Вони все покажуть.

Але ситуація змінилася. Розклад сил змінився.

І змінився сильно.

Якби місяць тому я б однозначно сказав, що - так, Росія може здійснити успішне вторгнення, то тепер такої впевненості у мене немає зовсім. Близько тисячі "Джавелінів", дві тисячі NLAW, вісім тисяч "Стугн" і "корсарів", десятки "Байрактарів", тисячі РПГ-7 і РПГ-18, ствольна артилерія, авіація, танки.

Закон про ленд-ліз в Конгресі. Налагоджений повітряний міст поставок. Всіх країн Європи та Північної Америки.

Сотні тисяч мотивованих бійців. Безпрецедентна підтримка всього світу.

читайте такожПутін зламає собі шию в Україні, якщо полізе з широкомасштабною війноюТак, розклад змінився дуже сильно.

Ставка на сплячого дідуся Байдена не спрацювала. Зовсім. Байден виявився не те, що дідусем-маразматиком, а…

Щоб розуміти: Байден - це політична тварина. Це не образа. Рівно навпаки. Це такий термін. Позначає людину, яка відчуває себе в політиці, як ягуар в джунглях. Повністю в своїй тарілці.

Байден на політичній арені вже півстоліття як. Відчуває себе на ній, ось реально як риба у воді.

Це людина, яка ще сенатором прикладала руку до розвалу СРСР. Який був одним з архітекторів знищення режиму Мілошевича. І застосування сили проти Белграда. І тепер, з високою часткою ймовірності, буде архітектором заходу режиму Путіна.

Фатальна помилка для підполковника КДБ.

Не на ту конячку ти поставив, Вова.

Не на ту.

І справа тепер зовсім не в Україні. Україна відтепер - лише точка докладання сил. Замість неї могла б бути будь-яка інша європейська країна. Хоч та ж Литва. Або Фінляндія. Або Швеція, про захоплення острова Готланду якої вони так радісно говорять.

Захід буде тепер боротися не просто за Україну.

Так, на території України - але вже не тільки за неї.

Він буде тепер боротися проти Путіна.

Він усвідомив, що на його східних рубежах, через сімдесят років, виріс новий недофюрер. Він зрозумів це, нарешті. Я ось відчуваю себе зараз в деякому сенсі безробітним. Десять років я довбав цю стіну. Десять років я втовкмачував в голови цю думку. І ось тепер вона стала загальноприйнятою. Нарешті.

Європа зрозуміла - у нас народився новий Адольф Володимирович Каддафі.

І цього разу політики умиротворення більше не буде. "Мюнхен" йде по всьому світу з неймовірними рейтингами. Всі все зрозуміли. Ну, коли орки по зомбоящику безпосередньо розповідають, як вони будуть захоплювати Готланд, важко не зрозуміти.

Якщо якісь люди обіцяють вас вбити - повірте їм (с).

Повірили.

Мої вітання ще раз.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред