Смута на порозі.
В історії Росії успішні війни цементували режим, а невдалі приводили до краху "старого порядку". За цим крахом найчастіше слідувала російська смута, типове для національної історії явище.
Після Кримської війни почалися великі реформи і потрясіння. Російсько-японська війна сформувала умови для революції 1905-7 року. Перша світова війна поховала Російську імперію. Афганська - прискорила крах СРСР.
Росія програє війну проти України та гібридне протистояння із Заходом. У цій ситуації нова російська смута стає практично неминучою.
Питання тільки в тому, яка вона буде і чим закінчиться. Розповім про основних її потенційних дійових осіб.
У цій смуті зіткнуться:
1. Нові опричники - радикальна частина партії війни, дві приватні армії – Пригожина і Кадирова, найбільш відморожені силовики і пропагандисти. Їм потрібна тотальна війна і масовий терор, в цій ситуації вони зможуть влаштувати новий "чорний переділ" власності і фінансових потоків від традиційної бюрократії і олігархату на свою користь.
2. "Земські бояри", тобто традиційна бюрократія і вищі силовики, які мріють тільки про одне, щоб все повернулося до того, як було до 24 лютого, щоб можна було знову спокійно красти і вести пусте життя. Це велика частина бюрократії, верхівка армії і спецслужб, більшість губернаторів, міністрів і т. д.
3. Квазіліберальна частина правлячої верхівки, типу Собяніна, Грефа, Кудріна, а також практично всі олігархи. Вони не просто готові "здати назад", вони, скоріше за все, мріють про повернення до колишнього життя, "в цивілізований світ" на будь-яких умовах.
4. Армія мобіків, яка, ймовірно, швидко розкладеться і в якийсь момент стане некерованою. Її може використовувати в своїх цілях кожна з трьох перших груп.
5. Народ, який зараз мовчить, але в разі початку смути, коли відчує слабкість розколотої влади, активно включиться в політичні розбірки, як це було не раз в російській історії.
6. Несистемна радикальна опозиція та еміграція. Вона занадто слабка, щоб зіграти хоч якусь роль на початку кризи, але в міру розвитку смути і пов'язаної з цим радикалізації суспільства, для нинішніх опозиціонерів може відкритися вікно можливостей.
7. Путін, влада якого слабшатиме в міру військових невдач. Традиційна бюрократія не зможе, та й не захоче вирішувати завдання мобілізації суспільства і економіки на тотальну війну. А для диктатора поразка - подібна до смерті. Тому він буде змушений спиратися на "опричників", які стають все нахабнішими. В результаті його приберуть в будь-якому випадку: або досить скоро "земські", або пізніше "опричники", коли з його ж допомогою поступово стануть панівною силою в державі. А потім їм знадобиться молодший, енергійніший і харизматичніший фюрер.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
