Чесно сказати, не очікував, що Повітряно-космічні сили Російської Федерації почнуть застосовувати крилаті ракети повітряного базування (КРПБ) типу Х-22. Зафіксовано, принаймні, три таких прильоти в Одеській області.
Ці ракети призначені для ураження радіолокаційно-контрастних точкових (авіаносці) і площинних цілей (авіаносних ударних груп) за допомогою спеціальної (ядерної) або фугасно-кумулятивної бойової частини.
Це вже щось надзвичайне. Оскільки:
- ракета досить стара (дослідний зразок проведений у 1961-му році);
- м'яко кажучи, не дуже точна, "розкид" може бути до 120-и метрів. В ході своєї розробки і випробувань ця ракета постійно демонструвала просто видатну "косоокість". І, тим не менш, вона була прийнята на озброєння (треба думати, в розрахунку на те, що буде нести такий заряд, для якого пару сотень метрів туди або пару сотень метрів сюди – не так вже й важливо);
- сама по собі ця хріновина в процесі своєї експлуатації для своїх же власників дуже небезпечна (рідинний ракетний двигун із вельми токсичними паливом і окислювачами);
- застосовуватися може тільки з Ту-22М3;
- літає не нижче 11,5 км, що цілком прийнятно для більш-менш сучасних засобів ППО, причому дуже прийнятно.
У цієї крилатої ракети є дві переваги.
По-перше, вона літає дуже швидко (надзвукова). Правда, не завжди і не скрізь.
По-друге, несе бойову частину майже в тонну вагою, де, як мінімум, 600 кг – це, власне, вибухівка.
Ця літаюча колода (довжиною більше 11,5 метрів і діаметром майже метр), в принципі, створювалася для "полювання" за американськими авіаносцями і їхнім ескортом (авіаносною ударною групою).
Основний тип бойової частини цієї ракети – спецзаряд, тобто ядерний. Але зустрічалися і, так би мовити, звичайні, навіть зі зменшеною потужністю – до 250 кг вибухівки.
Всього країна, де "переміг пролетаріат", випустила трохи більше тисячі штук цих "привітів американським авіаносцям".
В ході своєї рутинної експлуатації ця херь приносить більше головняка, ніж користі, бо стара, з двигунами, що постійно течуть, через що вимагає дуже і дуже спеціального догляду за собою.
Підготовка і реальні пуски цієї "високоточної" (я б сказав – високотоксичної) "дурні" пов'язані з необхідністю виконання цілої низки спеціальних заходів.
читайте такожПутін хоче вийти з гри і почав подавати сигнали про це
Більше того, не з кожного літака її можна запустити (входить до складу комплексу К-22, частиною якого є виключно Ту-22М3).
І от тепер з'ясовується, що кремлівські бовдури вирішили покошмарити Україну цими літаючими "вагонами", мабуть, побачивши в районі Одеси якісь американські авіаносці...
Думаю, все це може свідчити, принаймні, про дві речі.
Перше – у Росії щось пішло не так з ракетами, якщо вона вже дістала, м'яко кажучи, далеко не свіжі совкові напрацювання (я б навіть сказав, дуже несвіжі). До того ж, дуже неточні. Та ще й з немаленьким ризиком для власних авіатехніків і льотного складу.
Друге – або ж у герасимівській богадільні таки перейшли на якісь важчі речовини, ніж банальна "травичка". Бо у що можна цілиться цією літаючою рейкою, схильною до корозії, протіканню палива й окислювача та при цьому дуже неточною, можна тільки здогадуватися.
Костянтин Машовець, військовий журналіст, координатор групи "Інформаційний спротив", автор книги "Діалоги з нулів"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
