Те, що фракція Голос розвалилася, і з неї вийшло десять депутатів, створивши окреме об’єднання Справедливість, – це закономірний результат. Адже партія Голос створювалася абсолютно не за ідеологічними принципами, і серед людей, які увійшли в неї, не було однодумців, які б перевірили один одного у попередній роботі.
Це було об’єднання довкола знакової помітної суспільної фігури Святослава Вакарчука. І створювалося воно на зовнішні інвестиції – пана Пінчука і ще декількох партнерів, які співпрацюють із транснаціоналами. Від самого початку партія створювалася для захисту інтересів її інвесторів, заради отримання політичного впливу, а також реалізації інтересів і цілей транснаціональних компаній.
Проте тільки-но щось пішло не так, і інвестори відмовилися фінансувати партію, Голос почав розвалюватися. І це було цілком логічно і закономірно.
Вакарчук пішов з лав Голосу, бо не мав відповіді для своїх однопартійців та однофракційників на питання про гроші, а шукати гроші – це не його. Він вважав кращим рішенням – піти.
Після виходу з Голосу Вакарчука в партії залишилися люди, які намагалися не стільки займатися політичними справами, скільки заробляти, бо ж треба було якось утримувати фракцію. Тому почалися певні комерційні домовленості, зокрема, у Київраді депутати від Голосу почали голосувати "грошові питання". І одразу з’явився розподіл партії на людей із грошима і людей без них, а їхні ідеали при цьому жодного значення не мали.
читайте такожАгонія Голосу: чому криза цієї політичної сили є проблемою ЗеленськогоЦе – типовий шлях подібних об’єднань, наприклад, Самопомочі, також певною мірою через це пройшли перші "зелені", які заходили в Раду (це були оліграхи-light). Здавалося б, якась ідеологія була і в Самопомочі, і в "зелених", та насправді більша частина людей йшли в політику за владою і матеріальними вигодами, які ця влада дає. А як тільки почалися проблеми зі здобуттям усього цього (грошей, впливу і всього іншого), вони одразу почали шукати собі кращі місця.
Що далі буде з Голосом і тією його частиною, що відкололася? Жодних політичних перспектив немає ні в тої частини, яка лишилася з Кірою Рудик, ні в тою частини, яка відкололася в бік Притули і створила об’єднання Справедливість. Перспектив не буде, якщо вони не змінять комерційну основу на справді ідеологічну. Все, на що вони будуть здатні – створювати скандали.
В обох частинах Голосу нема навіть ознак потужної фігури, довкола якої решта може об’єднатися, через це також перспектив нема.
Тож членів цієї партії поступово підберуть: трошки Порошенко, трошки "слуги", трошки інші.
Втім, якщо Голос повністю зникне, українська політика цього навіть не помітить. Голос – це була хмарка за обрієм, яка розтанула, й нема її, натомість з’явиться інша…
Шлях Голосу – це черговий приклад того, що зайти в парламент можливо, а от утриматися там дуже важко.
Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
