Ракети на Київ: як білоруси уклали угоду з дияволом

Ракети летять в Україну. Ракети летять на Київ. Ракети летять.

Ракети летять із території Білорусі. Українці дуже часто звинувачують білорусів. І правда в тому є. Бо це не тільки заслуга узурпатора Лукашенка. В цьому є доля вини кожного, абсолютно кожного білоруса. Як і беззаперечна провина кожного росіянина.

Але.

Є одне "але". У чому саме їхня провина. Бо досить часто українці кажуть, що вина білорусів в тому, що вони зараз мовчать, не протестують.

Протести в Білорусі сьогодні вже до одного місця. Адже білоруси втратили все набагато раніше. Зараз уже жоден протест нічого не змінить. Коли в країні немає демократії, коли зруйновані інститути – протест це форма відчаю, не більше. Вже пізно, все втрачено набагато раніше.

Тепер протест не може призвести до чогось, окрім побиття протестувальників. Бо в Білорусі немає ані партій, ані незалежних ЗМІ, ані опозиції, ані інститутів.

Узурпатори не народжуються зненацька – вони виростають на добриві байдужості громадян. Часто вони перемагають на демократичних виборах, а далі, крок за кроком, згортають демократію. І в один момент стає зрозуміло, що від виборців уже нічого не залежить.

читайте такожЧи здатен Лукашенко встромити ножа в спину Путіну та не пустити армію Білорусі на війну з Україною

А потім летять ракети. І вбивають українців. Дітей. Жінок. Воїнів.

Білоруси винні. Але не в тому, що не протестують зараз, коли від їхнього імені летять ракети. А у тому, що колись раніше пішли на угоду з дияволом. Проміняли свободу на уявну стабільність. Їм здавалося, що вони втратили лише трошки свободи. А потім іще трошки. І ще. І ще...

Це урок нам усім. Це урок про те, що свобода важлива на 100%. Що коли вам пропонують обміняти хоч краплю свободи на ковбасу, стабільність чи ностальгію, то з вас хочуть випити все до останньої краплі. Краплі крові.

читайте такожБілорусь прийме удар на себе, або Чому Путіну терміново необхідна участь Лукашенка у війні

В тому числі краплі крові невинних українців. Але ж не тільки.

Узурпатор п’є кров білорусів із більшим захватом, ніж українську. І білорусам із цим жити. Бо колись вони пробачили перше вбивство журналіста під Мінськом, бо подумали, що парламент – це зайвий галас. Бо вирішили, що свобода неважлива…

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред