Підпишіться 
На тлі кадрових перестановок у Міністерстві оборони України знову загострилося питання наступності реформ. Валерій Маркус, який тісно спілкувався з командою міністра Михайла Федорова, ділиться враженнями від співпраці та застерігає від головної системної хвороби - обнуління напрацювань після зміни керівництва. На його думку, саме безперервність процесів, а не постать окремого очільника, визначає долю реформи. Публікуємо погляд автора мовою оригіналу.
Я ніколи не перетинався з міністром Федоровим і не маю щодо нього жодної емоційної чи професійної оцінки. Але я неодноразово зустрічався і працював з людьми з його оточення. У тому числі - в контексті нещодавно анонсованих реформ.
Якщо без деталей, мене тішило те, що я бачив. Мені було очевидно, що ці люди не просто функціонери на своїх посадах. Їх мотивував розвиток того, за що вони відповідають. Не заради демонстрації процесу, а заради результату.
Завжди, коли я оцінюю професійність начальника, я більше дивлюся не на нього самого, а на команду, яку він зібрав.
Звісно, є речі, які б я радо покритикував. Але у світлі останніх подій це вже не має ні сенсу, ні користі.
Головне, що я для себе відмітив - відчуття, що на цих людей можна покластися. Мені було спокійно від того, що відбувалось у МОУ.
А тепер про те, що турбує мене найбільше.
Наша хронічна хвороба - коли нова команда починає з нуля. Не з того місця, де зупинилась попередня, а з чистого аркуша. Напрацювання не передаються, а обнуляються. Ніби досвід попередників - це не актив, а сміття, яке треба викинути.
Це розкіш, якої не має жодна держава. А держава у війні, тим паче.
Реформа - це не подія. Це процес, який має пережити не одного міністра. Якщо кожна зміна керівництва означає новий старт, ми будемо вічно розганятись і жодного разу не поїдемо.
Тому хочу вірити, що Міністерство оборони не просто не знецінить напрацювання цього року, а й продовжить їх. Не тому, що чиясь команда була ідеальною. А тому, що безперервність - це те, без чого не буває ні реформ, ні армії, ні держави.
Хочу вірити...
Про персону: Валерій Маркус
Валерій Маркус - головний сержант 47 окремої механізованої бригади "Маґура", учасник російсько-української війни, письменник і мандрівник. У 2014 році у складі 25-ї ОПДБр Валерій Маркус брав участь у боях за звільнення Краматорська, Жданівки, Вуглегірська, Шахтарська, Добропілля, Комунара та Дебальцевого. Після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року воював у складі 30-ї ОМБр розвідником. Лідер серед військових за загальною кількістю підписників у соцмережах. Автор бестселера "Сліди на дорозі".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
