Росія за останні кілька тижнів помітно знизила поставки газу до Європи - зокрема, днями поставки газу по трубопроводу Ямал-Європа впали до 8 млн кубометрів на день.
Цими кроками Росія дотискає Європу. Тим паче, що президент РФ Володимир Путін, нещодавно, під час своєї промови на Валдаї достатньо відверто висловився - мовляв, єдиним варіантом збільшення постачання газу до Європи є Північний потік-2. Тому тепер, знижуючи постачання газу, вони продовжують чинити тиск. Тим більше, що з боку Єврокомісії, Газпром не називають навіть натяком одним із чинників газової кризи. Відповідно, тепер усе стає на свої місця - якщо керівництво ЄС цього не бачить причини своїх проблем, то Росія може робити усе, що їй заманеться і ще більше скорочувати постачання газу.
Їм лишилося хіба що вдатися до крайнощів і повністю перекрити трубу. Але, на відміну від ситуації 2006-2009 років, коли перекриття виглядало спрямованим саме проти України, бо усе робилося показушно, тут вони діють хитріше. І ця гібридна технологія спрацьовує, бо незважаючи на те, що у західній пресі немало публікацій про те, що поведінка Росії є однією з причин газової кризи у Європі, тим не менш, офіційно про це не кажуть.
Зрозуміло, що по такій ціні буде небагато покупців на газ. Відповідно, Росія з часом почне говорити про те, що, мовляв, якщо Європа не купує газ, то і вони постачають газу лише стільки, скільки замовили. Власне, такі пояснення вже звучали раніше, і тепер Росія усе звалює на недосконалий європейський ринок, хоча насправді сама його деформує.
Тобто Єврокомісія не дивиться на те, що відбувається на ринку, як на гібридну спецоперацію Росії - вона просто не здатна поглянути на це такими очима. По ідеї, на це як на питання енергетичної безпеки мали б звернути увагу у НАТО. Дискусія щодо цього почалася ще після першої газової кризи у 2006 році, але так і не прийшли до консенсусу, де межі цієї проблеми і обмежилися лише необхідністю забезпечення військових сил і засобів для виконання ними місій. Тож Росія, користуючись цим, прийшла до Європи зі своїм газовим ломом і тепер вона його регулює так, як хоче.
читайте такожПристрасті за Північним потоком-2: навіщо Україна вирішила брати участь у сертифікаціїЯкщо поглянути на динаміку ціни на газ на спотовому ринку, то вона змінюється ледь не щодня. РФ потрібно, аби волатильність ціни на ринку породжувала невизначеність, тобто коли гравці ринку не знають, що буде завтра. Тому що це породжує нервозність, через яку Єврокомісія швидше "дозріє" і видасть дозвіл на роботу ПП-2.
Але якщо США, наприклад, розпочнуть місію трансатлантичної енергетичної солідарності і почнуть надсилати танкери зі скрапленим газом до Європи, то ситуація піде не за сценарієм РФ.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з питань енергетики, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
