Найперше, що спадає на думку після інциденту з головою Білоруського дому Віталієм Шишовим – це, звичайно, робота білоруських спецслужб. Свідки, які знайшли тіло, як і поліція, кажуть про те, що на тілі були побої. Зрозуміло, що людина, перш ніж здійснити самогубство, навряд чи битиме себе головою, що вказує на те, що смерть могла бути насильницькою. Тим паче, що паралельно говорять про зовнішнє спостереження за Шишовим.
Однозначно ця справа – виклик для правоохоронних структур України. Від того, як буде проведене слідство, залежатиме і ставлення до цих структур, адже усі ми пам’ятаємо перипетії у розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. У цьому випадку варто очікувати офіційних результатів, які, сподіваюся, будут достатньо оперативно зібрані (зважаючи на кількість камер у системі "Безпечне місто", що встановлені у столиці).
Однак процес розслідування тут важливий, але не головний. Питання тут в іншому – які наслідки це матиме. Якщо йдеться про найвірогіднішу версію – роботу білоруського режиму – то ми маємо усвідомлювати, що тут є дві причини. По-перше, це може не обов’язково Лукашенко, а бажання білоруської влади зіштовхнути білорусів і українців між собою, чим фактично створити для українців чергового ворога.
Оскільки це може розосередити зусилля України у протистоянні РФ, це, відповідно, дає і можливість непомітно для громадськості піти на компроміси з Росією. Умовно кажучи, якщо на даному етапі нам доведеться більше ворогувати з білорусами, то можна "під шумок" зробити певні поступки у бік Росії.
По-друге, у міжнародному аспекті це зосереджуватиме увагу ЄС і усього колективного Заходу на Білорусі та відвертатиме фокус від РФ. Тож від цієї ситуації, насамперед може виграти Росія, оскільки Білорусь вже не є суб’єктом, адже вона більшою мірою керується РФ.
читайте такожВедмідь проковтнув і перетравлює Білорусь: які наслідки для УкраїниУ цьому випадку Україні варто бути обережними в "отвєтці", бо загострення стосунків з Білоруссю не на руку Україні. Тож тут доведеться шукати підходи, які вказуватимуть на те, що Україна вважає своїм ворогом №1 саме РФ.
Якщо ж цей випадок не розслідують, то це означає, що подібні злочини повторюватимуться. Тобто будь-яка спецслужба на території України робитиме, що захоче, чим фактично Україну перетворюватимуть на "сіру зону" на кшталт Афганістану. Як наслідок, Україна асоціюватиметься з несприятливою зоною для інвестицій, політичного і безпекового партнерства.
А це, зрозуміла річ, відштовхуватиме західних партнерів від того, щоб допомагати нам і відстоювати інтереси на міжнародному рівні, адже ця ситуація впливатиме на громадську думку, яка визначатиме політику і вимагатиме від політиків припинити контакти з Україною, принаймні, доти, поки у нас не наведуть лад.
Богдан Петренко, політолог, конфліктолог, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
