Росії немає сенсу бруднити руки у внутрішніх справах Білорусі

Судячи з тієї обстановки, яка складається навколо скандалу з екстреною посадкою літака в Мінську, навряд чи в ньому брала участь Росія.

Тому що поточна ситуація може для неї мати далекосяжні наслідки, аж до неможливості запуску Північного потоку-2 - якщо Великобританія накладе санкції, то РФ не зможе узгодити його введення в експлуатацію. Крім того, Путін навпаки намагається з усіма примиритися, особливо – зі Сполученими Штатами.

Подія в аеропорту Мінська - це повністю робота білоруських спецслужб. Тут не було задіяно глибокої агентури або якихось супеметодів - вони знали, що Протасевич літає в країни Європи і просто його вистежили. На борту були співробітники спецслужб (швидше за все, КДБ або зовнішньої розвідки), які підтвердили факт його посадки на літак, а далі це було справою техніки. Тому що в повітряному просторі Білорусі господар – сама Білорусь.

Крім того, Росії невигідно посилювати позиції Лукашенка всередині країни. Для Лукашенка арешт і засудження Протасевича – це справа принципу і збереження влади. Цим він хоче показати білорусам, що будь-кого, хто виступить проти нього, дістане з-під землі. І це посилює його позиції як диктатора і показує те, що він не віддасть владу нікому і ніколи.

І якщо він зміцнить свої позиції, РФ буде складніше змусити Лукашенка підписати союзний договір про об'єднання Білорусі та Росії.

Лукашенко не збирається бути губернатором Білорусі - він хоче бути царем. І втрачати йому нічого.

У нього немає обличчя і совісті. У нього лише одне завдання - утриматися при владі, так як він знає, що як тільки він втратить це крісло, то на наступний день він опиниться в тій же в'язниці, в яку садив білорусів, які виходили на протести і буде давати свідчення.

Росії немає сенсу бруднити руки у внутрішніх білоруських справах. Тим більше, що Лукашенко дуже сильно підставив Путіна перед міжнародними партнерами. Зокрема, він зачепив ХАМАС, з яким Росія дружить – веде переговори і озброює, через що організації довелося навіть виправдовуватися.

читайте такожДогралися: хто винен у затриманні ПротасевичаАле Великобританія шукає російський слід в цій історії неспроста - вона завжди була опонентом Росії. Ще Черчілль вважав Росію Леніна комуністичною заразою, і ця англосаксонська традиція протистояння збереглася донині. 21 століття - це століття імперій. І тому кожна країна намагається відновити свої імперські амбіції: Росія - свої, Великобританія – свої. А відроджувати ці амбіції без образу зовнішнього ворога нереально. Так влаштована система - імперіям потрібен зовнішній ворог, інакше вона розвалиться і перетвориться на демократію. Тому образ ворога завжди повинен існувати. Крім того, сьогодні існує реальна можливість переділу ринку збуту в Європі. Але з Євросоюзом Британія змушена дружити, США посунути теж не можна, так як вони входять в клуб їх вічних союзників. Ось тому і залишається Російська Федерація. В лоб йти не можна, але є Україна, яка їй протистоїть. Тому і виходить, що ворог мого ворога – мій друг.

Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу, спеціально для головреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред