Росія догралася до параду суверенітетів: чому Москві пора прощатися з Сибіром і не тільки

Про сепаратизм. Одна з головних тез путінської пропаганди, що в 1990-ті країна розвалювалася, а він зупинив відцентрові тенденції.

Дійсно, в 1990-і в епоху злиднів і бардаку багато суб'єктів Федерації подумували про незалежність, крім Чечні, це були Татарстан, Башкортостан, активно мусувався проект Уральської республіки (хто пам'ятає, в 1991 в Свердловську був проект власної грошової одиниці – Уральського франка). Були навіть карикатурні приклади, такі як незалежність Тиви. Ця найбідніша республіка в своїй конституції прописала право на власне громадянство, право самим оголошувати війну іншим країнам і багато чого ще.

У 2000-ті ці тенденції фактично зійшли нанівець, але це, звичайно, була не заслуга Путіна. Ринкові реформи 1990-х і високі ціни на нафту призвели до різкого економічного зростання, і еліти зайнялися розпилом бабла, забувши про свої прагнення до самостійності.

читайте такожЯк війна в Україні відкинула Росію на узбіччя цивілізації

Зараз ми повертаємося в 1990-ті або навіть гірше – епоху злиднів і бардаку. У Путіна вже фізично не буде бабла, щоб купувати лояльність регіональних еліт. І тоді ми можемо знову дуже скоро побачити сепаратистські тенденції. На додаток це буде супер-вигідний проект для багатьох регіонів, бо це автоматично позбавить їх від санкцій, накладених на Росію, як на державу.

Візьмемо, наприклад, відділення Сибіру. Там живе приблизно чверть російського населення і знаходиться 90% всіх природних ресурсів. Тобто, умовно, якщо формується нова держава з кордоном по Уралу, це буде одна з найбагатших держав у світі, навіть якщо вона не успадкує від Росії свою частку золотовалютних резервів. У нової держави не буде ніяких санкційних обмежень, а валютна виручка, яка зараз розмазується по всьому населенню Росії плюс розкрадається путінською елітою, буде в розпорядженні людей, які там живуть. І тоді добробут нової держави Сибір досягне рівня типової країни ЄС. Як мінімум.

читайте такожПринижена Росія: як країну, що вважає себе великою, залишають виробники туалетного паперу

Я думаю, схожі думки почнуть бродити в головах керівників інших регіонів, у яких є кордони із зовнішніми країнами. І я думаю, що дуже скоро Путін не зможе придушувати ці тенденції, як це було раніше. Адже тепер еліти будуть розуміти, що шлях до бабла лежить через відділення від Росії.

Максим Миронов, професор фінансів, доктор Чиказького університету

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред