Підпишіться 
Поки увага світової спільноти прикута до фронту в Україні, дедалі помітнішим стає інший тривожний процес – відновлення воєнного союзу Росії з Північною Кореєю. Аналітик Сергій Бережний простежує, як за три десятиліття провалилася міжнародна стратегія денуклеаризації Пхеньяна, чому Москва й Пекін відмовилися від санкційного тиску на КНДР, і як це партнерство вже конвертується у постачання зброї та солдатів для війни проти України. Публікуємо його погляд мовою оригіналу.
Північна Корея почала активно розробляти ядерну зброю у 1990-х роках. Головним стимулом стало відчуття вразливості через розпад її ключового покровителя – Радянського Союзу. Ще одним чинником залишався неврегульований статус Корейської війни, яка завершилася без підписання мирного договору.
Спочатку міжнародні зусилля з денуклеаризації Північної Кореї будувалися навколо дипломатичних переговорів. Однак ці спроби зазнали невдачі, оскільки Північна Корея порушувала проміжні угоди та вдавалася до серйозних провокацій. Серед них були вихід країни з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також проведення серії ядерних і ракетних випробувань.
Згодом міжнародний підхід до денуклеаризації змінився: від "пряників" перейшли до "батогів", якими стали передусім економічні санкції. Мета полягала в тому, щоб змусити Північну Корею відмовитися від ядерного арсеналу.
До 2000-х років до цього процесу долучилися навіть колишні прихильники Північної Кореї – Росія та Китай. Вони підтримали жорсткий санкційний режим Організації Об'єднаних Націй проти північнокорейських програм створення ядерної зброї та ракетної техніки.
Зрештою, ці зусилля цілковито зазнали невдачі. Сьогодні Пхеньян володіє диверсифікованим ракетним арсеналом, який теоретично здатен сягнути континентальної частини США, а також приблизно 60 ядерними боєголовками з можливістю розширення їхнього виробництва.
Потенціал примусу за допомогою економічних санкцій так і не вдалося повністю реалізувати.
До кінця 2010-х років Росія і Китай відмовилися від підтримки санкційного тиску. Вони скористалися своїм правом вето в Раді Безпеки, щоб заблокувати нові резолюції щодо санкцій.
Крім того, вони відкрили для Північної Кореї канали економічної допомоги шляхом послаблення контролю за дотриманням санкцій у прикордонних регіонах.
Росія та Китай також скористалися своїми місцями в комітеті ООН з моніторингу санкцій, щоб перешкоджати розслідуванням порушень, у яких були замішані китайські та російські структури.
Росія взагалі перейшла до прямих порушень режиму санкцій на державному рівні. Вона почала закуповувати північнокорейське озброєння та залучати солдатів із КНДР для зміцнення своїх позицій у війні проти України.
Про персону: Сергій Бережний
Сергій Бережний народився 1966 року в Севастополі, три курси навчався у Севастопольському приладобудівному інституті. З 1990 року – співробітник щотижневої Севастопольської газети. У 1994 році перебрався з сім'єю до Санкт-Петербурга, де протягом 20 років працював у книжкових видавництвах та IT-компаніях. Автор сотень критичних публікацій про масову літературу та кінематограф, а також кілька оповідань та повістей. Постійний учасник закритого Санкт-Петербурзького письменницького семінару Бориса Стругацького. Влітку 2015 року переїхав до Києва. З жовтня 2016 року – журналіст, автор колонок та редактор Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ. Працював також редактором у проєкті Крим.Реалії Радіо Свобода.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
