Росія покаже своє звірине обличчя 9 травня

Побідобісся наближається, і багатьох турбує, що на 9 травня можуть українських полонених провести через Красну площу. На цей рахунок можна сказати тільки те, що Росія покаже вкотре своє звірине обличчя, яке жахне світ. Росіяни ніяк не зрозуміють, що їх звіриний рик, можливо, і збуджує внутрішню аудиторію, але на зовнішню справляє огидне враження.

Взяти тільки недавній заліт Лаврова з євреєм Гітлером. Одна необережна фраза запустила обвал у відносинах Росії з Ізраїлем. І це було посилено реакцією МЗС РФ. Ситуація набирала обертів, і Путіну довелося, як побитому собаці, вибачатися перед керівництвом Ізраїлю. Правда, в самій Росії про це особливо не говорять. Ясна річ, не годиться "арійцям" возити себе по калюжі зі свого ж лайна.

З цієї ж серії випадок із батьком матроса крейсера "Москва", якому прокуратура чорним по білому написала, що не воював той крейсер, і в угрупованні навіть не був, що воювало, і в територіальних водах України навіть бути не міг, тому син не помер, а телепортувався в невідомому напрямку, а в якому – нехай самі придумають патріоти-батьки.

І найголовніше, що цю нісенітницю проковтнуть, як проковтнули підірвані будинки під другу війну в Чечні, теракт у Беслані, Норд-Ост та інші фішки Путіна. Тому Кремль жене цю нісенітницю, але путінська геронтократія вже втратила відчуття, що це не працює, що продовження цієї лінії виставляє їх у все більш огидному вигляді.

Тому оголосять вони там 9 травня війну або не оголосять – не має ніякого значення. Росія половину України розбомбила. Різанина в Бучі, злочини скрізь, де ступить їхня погана нога. Це не війна? Ну російські дурники, синів яких на забій женуть, нехай вірять. Їхні сини здохнуть, їм потім бігати в прокуратуру і доводити, що їхні діти – не гній. Найголовніше Путін уже зробив.

США і Німеччина заявили, що не визнають ніякі інші підсумки війни, крім повернення України до територіальних кордонів 1991 року. Це ставить крапку на всіх спробах Росії визнати якийсь інший вигідний їй статус-кво.

Україна встрибнула в західний світ. Встрибнула величезною ціною, яка ще не остаточна, але встрибнула.

читайте такожПутін хоче вийти з гри і почав подавати сигнали про це

Росія може провести українських полонених по Москві, може поставити мільйон пластикових бабів із прапором, може всіх євреїв у світі назвати нацистами або навіть завдати тактичного ядерного удару. Але це все – не про цивілізацію. Цивілізація генерує емпатію, а не ненависть.

Тому, коли Зеленський заявив про запуск проекту United24, який спрощує підтримку України і дає можливість одним кліком відправляти донати на державні програми з будь-якої точки світу, то це про емпатію. Це про інструменти її розширення і залучення через допомогу Україні людей усього світу в боротьбу з химерою Росії, яка заперечує свободу, біле-чорне, мораль, честь, совість. Заперечує що завгодно на догоду потребі політичного моменту. Як співав Ігор Тальков у пісні "Глобус":

Покажите мне такую страну,

Где славят тирана,

Где победу в войне над собой

Отмечает народ.

Покажите мне такую страну,

Где каждый – обманут,

Где назад означает вперед,

И наоборот.

Не вращайте глобус,

Вы не найдете,

На планете Земля стран таких не отыскать,

Кроме той роковой,

В которой вы все не живете,

Не живете, потому что нельзя это жизнью назвать.

Саме так вони живуть. І саме тому в Росії в будь-який момент учорашній герой легко перетворюється на покидька. Це оруелівський світ у чистому вигляді. Вчора Гіркін махав прапором "Новоросії" у Слов'янську – він герой Росії. Сьогодні Гіркін критикує дії Путіна і російської армії – і от Соловйов уже волає, що Гіркін пішов зі Слов'янська за завданням американців, щоб спеціально обстрілювали Донецьк, що це продажна гн**a і ворог Росії. У цьому суть Росії. Там не може бути United24 на базі здорового глузду, але завжди все через чад, страх, шизофренію, сивушний сморід і, звичайно ж, через жопу.

читайте такожЯк радники Кремля винесли смертний вирок Росії

Це дуже зрозумілий і примітивний світ одноклітинної заздрості до всього на світі. Тому давайте перестанемо морочитися, що вони вивергають. Треба просто зробити все, щоб вони не могли вивергати.

Юрій Романенко, керівник політичних програм Українського інституту майбутнього

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред