Росія військова і "антивоєнна"
Це багато в чому бізнес-історія. Сенс берлінської акції - створити ілюзію якоїсь "антивоєнної Росії", яка протистоїть путінській військовій Росії. Далі організатори (не стільки навіть знаменита трійця, скільки Free Russia Foundation і ФБК, які стоять за нею Free Russia Foundation і ФБК) закріплять за собою такий бренд і подадуть себе Заходу як лідери цієї Росії-2, з якими потрібно розмовляти як із реальною силою і всіляко підтримувати. Вони про це загалом прямо говорять.
На підтвердження таких претензій і було організовано вихід на демонстрацію тисяч "антивоєнних росіян" у Берліні. Мовляв, подивіться, за нами натовпи прихильників.
Усе це начебто стандартні політичні технології, але є одна серйозна проблема. Військова Росія - реальність, це монструозна фашистська держава, яка вбиває людей і знищує мирні міста в Україні в режимі нон-стоп. А антивоєнна Росія - це ілюзія, міраж, утопія. Так, є безліч людей у Росії, які не підтримують війну, але вони залякані, роз'єднані і в переважній більшості змушені мовчати. Вони не являють собою якусь реальну політичну силу. Є також кілька десятків тисяч росіян по всьому світу, які не мовчать і беруть участь в антивоєнних акціях, на кшталт сьогоднішньої берлінської (за даними поліції, в акції взяло участь близько 2000 осіб). Але що таке кілька десятків тисяч антивоєнних активістів проти мільйонів російських убивць у погонах? Антивоєнні росіяни не є якимось реальним політичним суб'єктом, який у змозі протистояти путінській Росії. Реально їй зі зброєю в руках протистоять тільки українці і ті деякі росіяни, які їх підтримують або б'ються в ЗСУ.
Ходити Берліном і кричати, як на дитячому ранку: Бармалей, тобто Путін, йди геть! - справа цілком безглузда. Однак не зовсім нешкідлива.
Річ у тім, що ілюзія антивоєнної Росії скоріше заважає, ніж допомагає боротьбі з реальною військовою Росією. Вона породжує хибні надії на те, що росіяни самі зупинять Путіна і таким чином війна закінчиться, а глобальна загроза зникне.
Заходу треба не розпорошувати зусилля, підтримуючи якусь міфічну антивоєнну Росію, а зосередитися на розтрощенні путінської воєнної Росії, тобто всебічно допомагати Україні та захищати себе від гібридної агресії. Ілюзії шкідливі, вони розхолоджують, антивоєнні росіяни ніяк не допоможуть відбиватися від російських військових. Допомагайте краще Україні!
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
