Минув один рік і сто вісімнадцять днів війни. Я думаю, що, обстановка на фронті мало змінилася за минулу добу. Хоча свіжі карти ISW на сайті інституту ще не висять, тому неможливо ні про що говорити напевно.
Але це зовсім не означає, що нічого важливого за день не сталося. Так, наприклад, чотири ракети (за деякими відомостями - шість) Storm Shadow потрапили в міст через Чонгар. Судячи з фотографій, викладених в мережу, утворилася щонайменше одна наскрізна дірка (2 на 1 метр) в полотні моста.
Міст виглядає кисло. З полотна стирчить арматура і шматки розбитого бетону. Міст невеликий, слабкий якийсь, зовсім не як Антонівський. Я думаю, ще кілька таких залпів і його не буде.
Міст хоч і встояв, але рух ним перекрито і тепер весь транспортний потік перенаправлений в об'їзд, через Армянськ і Перекоп. Зрозуміло, там з обох сторін негайно утворилася величезна корка. Немає потреби говорити, що в ній стоять і вантажівки з боєприпасами і поповненням…
Тепер ці довгі колони з вантажівок - ідеальна мета для ракет і безпілотників. Швидше за все тепер південне угруповання російських військ постачати з Криму буде важко, якщо взагалі можливо. Залишилася залізниця з Донецька через Волноваху на захід.
Тому не дивно, що три дні тому ЗСУ вже обстріляли Волноваху з HIMARSів. Російські пабліки обурюються "варварськими обстрілами Волновахи з РСЗВ". Це означає, що попадання було вдалим…
Хоч росіяни і стверджують, що "логістика російської армії не постраждала", це все порожня бравада. ЗСУ як удав повільно знекровлюють південне угруповання російських військ і, здається мені, що на нього чекає та сама доля, яка спіткала їхнє правобережне угруповання восени минулого року.
Тоді наступ ЗСУ на Херсон теж був не дуже вражаючим, а, однак, Суровікін покрихтів-покрихтів, та й вивів все своє угруповання військ на лівий берег, назвавши це "непростим рішенням". Ось і зараз на них чекає "непросте рішення-2". Під переможні крики про те, що фронтальний наступ ЗСУ провалився…
А ось, до речі, і свіжі карти ISW приспіли. Утім, нічого нового вони не показали. Все плюс-мінус так само як вчора. Тільки йде вода і лінія фронту подовжується. І росіянам все важче перекидати резерви до тих ділянок, де ЗСУ їх атакує.
Повільно, значно повільніше, ніж нам усім хочеться, але ситуація змінюється на користь ЗСУ. У цьому мене переконав обстріл Чонгара. Так буває: якась подія трапляється і пазл склався. Ось і у мене сьогодні так сталося.
Ще позавчора до Бадена у Вашингтон приїхав прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді. Вони тепер ведуть переговори з військово-технічного співробітництва зі США. Американці активно видавлюють Росію з індійського ринку зброї, і в даний час російські поставки озброєнь в Індію становлять не 67% як ще сім-вісім років тому, а тільки 45%. І ця частка має тенденцію до подальшого зниження.
Хто такий Альфред Кох
Альфред Рейнгольдович Кох (28 лютого 1961, Алтай, Східноказахстанська область) — колишній російський державний діяч. У 1990-х роках був головою Держкоммайна Росії та заступником голови уряду Російської Федерації, з 2014 року проживає у Німеччині.Підтримав Україну та розкритикував дії Володимира Путіна за російського вторгнення в Україну, пише Вікіпедія.
Крім цього Байден і Моді підписали спільну заяву, в якій визнали, що врегулювання російсько-українського конфлікту можливе тільки на основі ".... поваги принципів територіальної цілісності і суверенітету..." Тут, як то кажуть, коментарі зайві.
Сьогодні ще американські конгресмени запропонували вважати застосування Путіним тактичної ядерної зброї проти України нападом на НАТО. Це було б дуже корисно, якби це стало законодавчою нормою. Упевнений: тоді б Путін і його кодла назавжди забули свої дебільні погрози.
Ось, власне, і все, що запам'яталося мені за сьогоднішній день. Можливо, я неправий і були ще якісь важливі події. Але я запам'ятав ці.
Справа наша праведна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
