Атака по Москві безпілотниками несе собою кілька цілей. У першу чергу - психологічну, оскільки цими ударами дискредитує російське політичне керівництво, адже Путін 20 років обіцяв побудувати безпечну державу. Дискредитують вони і військове керівництво, бо воно не здатне забезпечити оборону столиці країни-агресора. А це - болючий удар по імперській самосвідомості, адже росіяни вже заходяться в істериці через те, що Москву вперше так бомблять з часів Другої світової війни.
Хто такий Тарас Загородній
Тарас Загородній - політтехнолог і експерт. Більше двадцяти років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях в якості політтехнолога, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу в якості експерта.
Крім того, цю атаку варто вважати "привітом" російській еліті. Адже якщо подивитися на карту, то удари відбулися чи не в десяти хвилинах від резиденції Путіна в Ново-Огарьово і Рубльовки. Тобто, фактично, це - попередження, що атаки триватимуть.
Були це українські безпілотники, або ж їх запустили росіяни в даному випадку не має ніякого значення. Тут важливий сам факт того, що це сталося. Судячи з кадрів наслідків атаки по Москві, українські безпілотники там були присутні. Ймовірно, це могла бути спецоперація СБУ, яка зараз вже не особливо ховає своїх амбіцій з нанесення збитків на території РФ. Зокрема, глава СБУ Василь Малюк у своїх інтерв'ю не підтверджує і не спростовує факту, що інциденти на Кримському мосту і на аеродромі в Мачулищах могли бути роботою українських спецслужб.
Проте, нинішня атака - це якийсь елемент контрнаступу. За Сунь-цзи, війну мають вигравати поза полем бою. Якщо ти слабкий - покажи силу, якщо ти далеко, то покажи, що близько. Тобто ці атаки не тільки демонструють слабкість керівництва РФ, але і змушують Росію розтягувати свої комунікації і військову машину. Адже після цієї атаки доведеться перекидати більше ППО до Москви і заводити війська в прикордонні регіони, чим послаблюється угруповання в Україні і створюються передумови для вдалого контрнаступу ЗСУ.
Головний ефект від того, що відбувається — перенесення війни на територію РФ, завдяки чому росіяни більше не відчувають себе безкарними. Для нас це добре, оскільки це сприяє розхитуванню ситуації всередині Росії і підриву довіри безпосередньо до Путіна.
Тому у Путіна сильно помиляються, коли думають, що такі атаки об'єднають росіян. Це може їх налякати, але навряд чи об'єднає. Навпаки, це покаже їм, що керівництво РФ — імпотенти, які не здатні побудувати боєздатну армію, що посилить панічні настрої в Москві. Адже зробити росіяни вже нічого не можуть, адже вже і так запустили по Україні все, що можливо. А цією атакою їм показали, що, мовляв, сидите і тремтите, раз до Києва полетіло 40 дронів, то стільки ж або навіть більше полетить і в Москву.
Інша справа, що чекати кадрових перестановок за наслідками атаки в РФ не варто. Путін побудував настільки дегенеративну вертикаль влади, що не хоче визнавати помилок. Якщо він знімає когось з посади, то цим він по суті б'є по самому собі, так як буде вважати такі рішення тиском. Якщо, наприклад, в Радянському Союзі після прильоту Матіаса Руста в 1987 році відразу були звільнені і начальники прикордонної служби і ППО. Тобто хоч система в СРСР і була недосконалою, але вона хоча б реагувала.
А тут цього може і не статися. Як може і не статися ніяких рухів з боку російських еліт. Єдине, що може їх розворушити — військова поразка Росії, а також розуміння безперспективності їх становища і залежності від Путіна. І того, що прибравши Путіна, вони можуть спробувати налагодити відносини із Заходом.
Однак Україні також варто було б налагодити виробництво озброєння, яке здатне завдавати ударів по території Росії. Адже Захід не дасть нам такої зброї, але у випадку з українським ніяких обмежень немає. А далі все залежатиме від темпів виробництва.
Тарас Загородній, політичний і економічний експерт, керуючий партнер "Національної антикризової групи", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред