Цікавий сюжет розвивається після репліки співробітниці фонду Джорджа Клуні про намір переслідувати найочевидніших російських пропагандистів і паліїв війни.
У Росії вибухнула така істерика, що сам Клуні був змушений відбудовуватися через заяву: фонд не буде переслідувати журналістів. Бо зараз його особисто й організацію, яка підтримує журналістів, рватимуть на шматки різні ідіоти, "правозахисники" і монетизатори "свободи слова". Які чомусь впритул "не бачать" відмінностей між журналістикою і підбурюванням до геноциду.
Як водиться, слова співробітниці фонду різні медіа, зокрема в Україні, витлумачили на свій лад. Хоча посил там був начебто однозначний: створити загрозу арешту для пропагандистів у разі поїздок до Європи без оголошення імен, щоб усі вони гадали і боялися.
Загалом завдання переслідування російських лиходіїв дуже багатошарове. Є релевантний досвід, який дає підказки. Зокрема, всебічно вивчено тему (не)переслідування нацистських злочинців після закінчення Другої світової війни.
Кара для нацистів у багатьох асоціюється з судовими процесами над старезними старими людьми. З посилом - лиходіїв будуть наздоганяти все життя.
Але якщо взяти будь-яку більш-менш пристойну роботу про повоєнні події (напр., ту саму книжку Тоні Джадта "Після війни" або публікацію "Нацисти-мільярдери" де Йонга), впадає в око, що реально покарали лише мікроскопічний відсоток нацистів та їхніх поплічників. І навіть дуже яскраві стовпи нацистського режиму відбулися легким переляком. Причому видно чіткий таймінг: політико-правове очищення лиходіїв займало 2-5 років.
А все чому? А все тому, що колишні союзники по антигітлерівській коаліції повернулися до суперництва. США та інші країни вбачали свій інтерес у реабілітації нацистів і задіюванні їхнього потенціалу проти комуністичної загрози.
У нас схожа ситуація. За всієї очевидності злочинів російських вождів та їхніх поплічників з-поміж бізнесменів, пропагандистів, діячів культури тощо, нікуди не подівся запит на "відновлення зв'язків". Щоб ці зв'язки не монополізував хтось інший проти Європи/США.
Хотів би помилитися, але, гадаю, багато хто буде шокований тим, як швидко цивілізовані країни "повернуть у сім'ю" російських людожерів. Звичайно, для порядку змусять трохи розщедритися.
Уже видно, яка інфраструктура розгортається для майбутньої реабілітації.
В авангарді все, що стосується культури, мистецтва, освіти, науки, спорту. Культурну взаємодію буде відновлено миттєво. Щоб позначити факт фізичного "повернення".
Росіяни на низькому старті й готові до величезних інвестицій. Зараз вони лізуть у всі щілини і готують базу. Цей напрямок відкрито супроводжує Служба зовнішньої розвідки РФ. І не помітно, щоб на заході це когось сильно бентежило.
Тому історія з пропагандистами дуже важлива. Реальні санкції проти тих, хто сам не вбивав, але створював умови для вбивств і виправдовував їх - це непросто. Але дуже боляче для фігурантів. Під санкції мають потрапити всі культурно-гуманітарні генерали РФ, уся ця статусна обслуга режиму. Саме вони першими отримають доступ до вух західних аудиторій і відбілюватимуть реальних убивць.
Хто такий Петро Олещук?
Петро Олещук - політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка. Народився в Прип'яті в 1983 році. Закінчив у 2006 році філософський факультет університету імені Шевченка. Автор понад 30 наукових праць з політології, пише my.ua.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
