Аналітики Головного управління розвідки розглядають різні сценарії подальшого розвитку війни з Росією, і Буданов озвучив лише один із них – найбільш прогресивний та оптимістичний: Україна вже наступного року може вийти на кордони 1991 року, а перші перемоги ми побачимо вже в серпні.
Ми й справді можемо почати здобувати перемоги в найближчі місяці на стратегічних напрямках: спочатку на півдні, а згодом і на сході України, тобто звільнити Херсонську, Запорізьку, Харківську, а пізніше – Луганську та Донецьку області.
Уже зараз, отримавши від західних партнерів новітнє озброєння надзвичайно високого класу (далекобійні гаубиці, системи ППО, засоби радіоелектронної боротьби і подавлення майже всіх систем ведення вогню Росії), ми обезцінюємо сили Росії: Урагани, Гради, Смерчі тощо, які росіяни сьогодні активно застосовують, обстрілюючи позиції українських військ та мирні українські міста. Якщо ми отримаємо ефективне озброєння у більшій кількості, то сценарій, про який говорить Буданов, цілком може буде реалізований, і вже в серпні ми виб’ємо ворога з наших територій на півдні та частково на сході. Це цілком реально.
Головне, щоб не було тормозу з боку наших партнерів, та своєчасно надавалася підтримка зброєю, фінансами, оперативною інформацією. Все це важливо і для успішних захисних операцій, і для наступальних.
Окрім новітніх озброєнь та техніки, повинен бути високий рівень вишколу особового складу та формування потужних резервів. Передусім тих людей, що сьогодні проходять підготовку за кордоном і в Україні, опановуючи новітню військову техніку V-VI покоління, якої у Росії немає. Так ми матимемо перевагу над Росією у технологічному, військовому і вогневому плані та готуватимемо комплекс наступальних операцій на півдні і сході.
За таких умов цілком реально в серпні здобути перші серйозні успіхи і реалізовувати оптимістичний сценарій.
Проте Росія також має свої плані та бачення. Вона намагається укріпитися на окремих напрямках, особливо донецькому. Вона хоче вийти на адміністративні кордони не тільки Луганської, а й Донецької областей, після чого ставити руба питання про проведення переговорів і закріплення статус-кво. І Москва намагається змусити нас до цього своїми наступальними операціями та ракетними обстрілами всіх міст України. Тому сьогодні й летять ракети всюди – і по Харківщині, і по Хмельниччині, і по Дніпру, і по Одесі, і по Миколаєву, і по інших містах.
Діючи таким чином, Росія намагається залякати українське населення і змусити його тиснути на керівництво держави, аби воно погодилося на угоди, які пропонуватиме Москва. Вона такі пропозиції вже висуває, щоправда, поки що неофіційно. Але, коли буде захоплена Донецька область, Росія стане більш активною. Та, скажу відверто, у Росії немає перспектив захоплення цієї області. Тому Москва намагається нав’язати переговори вже зараз, погрожуючи новими наступальними операціями та здійснюючи тиск через партнерів, які погодяться на план, запропонований Росією, аби лише зняти загрозу більш глобальної війни РФ з Євросоюзом і НАТО та економічні санкції, від яких потерпає не тільки Росія, але й ті країни, які їх вводили. Тобто це багатопланова гра.
Тому однозначно стверджувати, що буде саме такий сценарій, який озвучив Буданов – позитивний, складно. Можливо, процес звільнення півдня затягнеться до вересня або й жовтня.
Україна сьогодні має потужні резерви: президент говорив про більше 700 тисяч осіб, а я вважаю, що у нас уже близько мільйона мобілізованих та високо мотивованих військовослужбовців, до того ж, більш-менш навчених. Маючи змогу направити цих військовослужбовців у бій із новітніми озброєннями і технікою, ми вже зараз можемо готувати стратегічні операції. Передусім – на півдні. Зараз противник згенерував усі свої сили на сході, тому можна викинути росіян із Херсону. Але потрібно не йти в лобову атаку, а наступати з флангів, тилів, проводити активну диверсійну роботу. Також можна наступати в Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях. А пізніше зможемо і перейти до сходу.
Що стосується можливості вийти вже наступного року на кордони 1991 року та повністю звільнити Донбас і Крим, включаючи Севастополь, то я можу стверджувати, що це цілком реально, якщо в серпні-жовтні почнемо наступальні операції. Але після їх початку можливі різні варіанти, бо Росія може на певному етапі зупинитися та намагатися закріпити статус-кво, який складеться на той момент. Якщо ми відтіснимо російські війська в Донецькій і Луганській областях, можна буде ставити питання про вихід на межі до 24 лютого, але за дужки будуть винесені "ЛНР", "ДНР" і Крим. Такі умови можуть бути сприйняті Заходом. І тут буде важливо, аби українське керівництво наполягало на звільненні всієї території нашої держави.
Однак, повторюся, сценарій, що передбачає наш вихід на кордони 1991 року наступного року, цілком можливий. Але це станеться тільки тоді, коли ми розпочнемо стратегічні наступальні операції. Коли почнеться такий наступ, ворог буде тікати, й не тільки з Херсону та Запоріжжя, тому що опиниться перед загрозою оточення.
Втім, зі звільненням Криму буде складніше. Росія перетворила Крим на справжній військовий корабель. Як Титанік, але військовий. Севастополь – це потужна воєнно-морська база, де в тому числі є крилаті ракети, здатні нести ядерний заряд. Вони можуть стояти там до кінця.
Тому тільки коли почнеться провал Росії на південному і східному фронті України. Коли режим Путіна почне сипатися. Коли почнеться масовий відступ російських військ, і почнеться паніка не тільки серед російських військовослужбовців, але й серед російських громадян, а головне – в російській еліті. Коли впаде довіра до Путіна, і почнеться дестабілізація в російському керівництві. Тільки тоді можна буде проводити операцію по звільненню Криму. Це буде складно, але можливо.
Микола Маломуж, голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010), генерал армії України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
