Російський народ-людожер: чому війна неминуче спалахне і всередині Росії

Зрозуміло, читаю і слухаю військових оглядачів, у тому числі і з боку ворога. Вражає дещо моторошна різниця саме в тональності у нас і у них.

Днями один із помітних тамтешніх пропага**онів щиро захоплювався, що РФ виключили з футбольних єврокубків. Тому що на зекономлені гроші можна наробити більше ракет, більше літаків, більше танків, щоб воювати. Вбивати солдатів тієї армії, чий народ ти непроханим приперся "звільняти", вбивати мирних – жінок, людей похилого віку, дітей. Вбивати, вбивати, вбивати…

Розумієте, для українців війна – дуже важка, але необхідна, нав'язана нам робота, яка скоріше б уже закінчилася.

У ра**истів – це довгоочікуване свято, на якому (з лопати) роздають частування і подарунки, і нехай воно триває вічно.

І, до речі, не вірю у щирість російських вдів, які починають голосити, отримавши звістку про смерть чоловіка – подібна скорбота, викладена на YouTube – данина традиції, не більше. Бо якби боялися втратити, то волали б, лягали поперек дверей, не пускаючи на смерть. А не строчили б хвацькі пости в соцмережах, що Україні кінець, тому що їх кохані чоловіки прийшли знищувати українців.

Ні, небачена досі спільність – ра**истський народ-людожер – готовий із неприродною радістю і вбивати, і вмирати. Бо це дві нерозривні сторони одного культу смерті. І війни як апофеозу смерті.

читайте такожРосійсько-українська війна - що далі: чому ніякого військового розгрому України не буде

Трансформація суспільства – цікавий маловивчений процес. Але одне очевидно: якщо процес починається, то, як правило, доходить до кінця. От і з ра**истським побєдобєсієм усе наближається до фінальної стадії. Звір, пробуджений у глибинному російському народі, не затихне, не упокоїться сам по собі. Ні в разі нашої перемоги, що все більше вимальовується, ні в разі того, що Кремль видасть за перемогу ра**истам. Звір, що скуштував крові, вимагатиме її постійно.

читайте такожКонвульсії Росії: чому через місяць-два Україна почне звільнення всіх територій і навіть Криму

Некрофільський культ, активно і, на жаль, успішно практикується Кремлем, нестримний, як пронос. Війна, початково спрямована зовні, неминуче виплеснеться всередині Росії. З усією жорстокістю, кривавістю і безглуздістю. І перестрілка між кадирівцями і бурятами, начебто зафіксована в Україні, – тільки провісник майбутнього громадянського протистояння у недоімперії.

До речі, у згаданій перестрілці бурятські мисливці виглядали переконливіше кадирівських тік-токерів. Це я про майбутнє Росії.

Олександр Кочетков, політичний аналітик

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред