На Росію чекає велике та болюче перезавантаження: чому РФ не перемогти у війні в Україні

Те, що відбувається сьогодні в Україні, є черговою великою шаховою партією за переділ сфер впливу в світі. Старі союзи зжили себе, тож створюється нова архітектура. Гравці, які вміло пересувають фігури, ухвалюють рішення за зачиненими дверима.

На жаль, Україна до 24 лютого була однією з найслабших фігур на цій шаховій дошці, якою готові були пожертвувати.

Лідери світу, що володіють контролюючим впливом у безлічі глобальних корпорацій, фінансують політичні партії та володіють телеканалами, мають свої часто неафішовані цілі. Але чимало з них уже просочилися в маси.

Серед них:

• зростання контролю над процесами, що відбуваються в нашому світі. Тут і глобальна цифровізація та супутниковий інтернет із контролем трафіку, і цифрова диктатура з соціальним рейтингом;
• захист екології. Планета Земля вже постраждала від діяльності людини, і цей згубний вплив слід скорочувати;
• контроль чисельності населення. Адже не секрет, що саме люди створюють головну шкоду нашій планеті;
• контроль природних ресурсів;
• контроль технологій.

Досягнення цих цілей може бути еволюційним, а може й революційним.

Наприклад, пандемія коронавірусу еволюційно призвела до скорочення шкідливих викидів в атмосферу, зростання контролю над громадянами з боку держави, створення прообразу цифрової диктатури.

Війна Росії проти України явно не входила до цього порядку денного. Точніше – не входив жорсткий супротив України.

Ми пам'ятаємо, як усі заклопотано зітхали і чекали падіння України за кілька днів? Україна ж уперше за 30 років своєї незалежності вийшла у суб'єктну позицію, зламавши всі сценарії та плани як Росії, так і Заходу.

читайте такожЗахідний фронт війни в Україні: як Кремль намагається купити Захід

Росія – найбільша територія світу з колосальними природними ресурсами та відсталими брудними технологіями. На початку 90-х вона активно рухалася у бік процвітаючого капіталізму. У світі знижувалося напруження, була надія на загальне спільне процвітання.

Але з приходом до влади КДБшника Росія стала повертатися до СРСР. Перші дзвіночки, що запустили сценарій перезавантаження Росії, з’явилися в 2004 році як реакція на Помаранчеву революцію. Вона започаткувала тренд міграції України від російського проекту у бік Заходу.

У тій моделі, в якій Росія сьогодні існує – варварська держава, що живе за рахунок сировинних доходів і погрожує всім ядерною зброєю, РФ створює дискомфорт усім і вибивається з плану світових еліт.

А, отже, цю модель слід змінювати, і Росія має бути трансформована.

читайте такожПутіна надурили: як осоромилася влада Росії

Це тривалий процес, і колективний Захід був готовий чекати на оновлення російських еліт. Та не дочекався. Бо Росія сама вирішила вистрілити собі в ногу, напавши на Україну.

Це змінило перебіг гри та стратегію великих шахістів.

Росії у цій війні вже не виграти. На неї чекає велике та болюче перезавантаження. Прикро лише, що це робиться за рахунок тисяч життів українців.

Давайте чесно визнаємо: колективний Захід має всі ресурси швидкого придушення військової активності Росії, але не поспішає і має для цього свої причини.

Так от Україна в цій новій партії відіграла найважливішу роль, змінивши гру.

читайте такожПутін поспішає: чому Росія знову погрожує Києву

Захоплення України призвело б до "стурбованих зітхань" і санкцій, але вони мали б довгостроковий характер і через 5-7 років, мабуть, привели б до оновлення російських еліт і повернення Росії у світовий порядок, що формується.

Опір України у 2022 році поламав цю гру та запустив новий сценарій.

Почалася гра на прискорене виснаження Росії та повернення її у "правильний" порядок денний. На це грають і США, і Китай.

Європа тут – не гравець, бо вона більше думає не про майбутню конфігурацію світу, а про наступні вибори та дешевий газ, який підніме електоральні бали.

У цій новій грі світові еліти не зацікавлені у двох речах:

1. розвалі Росії та внутрішній революції, які викинуть на чорний ринок сотні ядерних валізок, що матиме непередбачувані наслідки;
2. виграші Росії у війні з Україною, що ускладнить партію і поламає плани Заходу, повернувши РФ за стіл на рівних.

Цей набір чинників визначає теперішню тактику – тактику на виснаження Росії та контроль над нею.

читайте такожТри козирі Путіна: чому війна в Україні може занурити світ у хаос

Аналіз економіки Росії показує, що запас міцності у неї ще на 1,5-2 роки. Енергетичні доходи дозволяють поки що триматися на плаву і продовжувати агресію. Відмова світу від російських енергоносіїв неможлива у короткий термін – для цього потрібно не менш року, і Захід не хоче створювати собі зайві проблеми.

Ми знаємо, що такого запасу міцності (1-2 роки) в України немає, а, отже, треба допомогти його створювати. Це і фінанси, і озброєння.

І нам уже допомагають.

Виходячи з зазначеного, якщо ця гіпотеза правильна, Україна однозначно переможе у цій війні. На Росію ж чекає повне переформатування.

читайте такожЯк війна в Україні струсне ЄС і зламає плани Путіна в старій Європі

Початок цього переформатування може забрати на себе всю увагу світових еліт. І тоді Україна ризикує залишитися сам на сам зі своїми проблемами, бо вона менш цікава. Щоб цього уникнути, нам треба бути весь час у суб'єктній позиції та, продовжуючи війну з РФ за підтримки колективного Заходу, готувати та реалізовувати два плани:

• план повоєнного відновлення України,
• план повоєнного переформатування Росії, де Україна повинна зіграти роль "менеджера проекту".

У такій конфігурації нам відкриються нові цікаві перспективи: і Україну відбудувати, і зайняти важливу позицію на світовій мапі, і припинити бути пішаком та стати хоча б слоном або туром.

Анатолій Амелін, співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього", директор програми "Економіка"

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред