Європарламент закликав Євросоюз розширити санкції проти Білорусі, зокрема, відключити її від системи SWIFT. Більш жорсткого покарання для РБ європейські парламентарі зажадали через примусову посадку літака та затримання засновника опозиційного Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги. Втім, для Лукашенка і його режиму нові санкції, які планує ввести Євросоюз, не мають значення, в тому числі їм байдуже, якщо державу відключать від SWIFT. Адже особисто для Лукашенка все це не несе жодної загрози.
читайте такожВідключення від SWIFT: Європарламент схвалив жорсткий документ щодо Білорусі
Однозначно можна сказати, що багатовекторність білоруської зовнішньої політики завершена, і Білорусь входить у режим тісної інтеграції з путінською Росією. По суті, це означатиме поглинання білоруської економіки російською: уся торгівля Білорусі тепер буде йти через Росію, Лукашенко буде змушений віддати всю білоруську промисловість РФ, яка зрештою і буде здійснювати всі торговельно-розрахункові операції із зовнішнім світом.
А Лукашенко відводитиметься роль генерал-губернатора, не більше.
Якщо раптом Лукашенко відмовиться передавати білоруську економіку росіянам (хоча, в принципі, у нього немає інших варіантів), Білорусь перетвориться на Північну Корею. Тобто це буде повністю закрита країна, яка в своєму розвитку повернеться до ХІХ століття. Білоруське населення Лукашенко переведе на картоплю, сало й огірки, а ті білоруси, які не будуть погоджуватися із таким станом справ, будуть змушені поїхати з країни.
читайте такожУ Росії заявили про надію на зустріч Байдена і Путіна і попередили щодо небезпеки відключення SWIFTДля Росії, якщо вона буде змушена ще більше інтегруватися з Білоруссю, це матиме сумнівну вигоду. Адже, взваливши на себе ще й Білорусь, вона буде ще більше виснажуватися, постійно виділяючи субсидії на чергову підконтрольну територію. Хоча, звісно, при цьому РФ забере собі всі великі білоруські підприємства: або вони стануть частиною російських підприємств, або у них з'являться російські власники, які продаватимуть продукцію та проводитимуть розрахунки через Росію.
Втім, і Росія не зможе повністю компенсувати Білорусі всі втрати від санкцій, адже і проти неї продовжують діяти суттєві обмеження Заходу.
Білоруській державі в разі запровадження розширених санкцій буде несолодко. Основними торговельними партнерами Білорусі сьогодні є Росія, Україна, Китай, Німеччина й Польща. Відповідно, якщо зараз для неї закриються європейський та український ринки, то для збуту білоруської продукції лишиться лише російський, азійський ринки та, можливо, ще африканський. Втрати при цьому будуть дуже відчутні. Принаймні Лукашенко більше буде не в змозі витрачати величезні кошти з держбюджету на бюрократичний і силовий апарат, армію та чиновників. Або ж, якщо він не захоче урізати ці витрати, в Білорусі залишаться одні чиновники, військовослужбовці та силовики. У такому випадку не виключаю, що Лукашенку доведеться перейти на продовольчі розрахунки з населенням, можливо, картоплею й огірками.
Наголошую, особисто Лукашенка ці санкції не налякають, як і будь-які інші. Білоруський Кім Чен Ин сидітиме собі при владі, а суспільство страждатиме.
До того ж, жорсткі санкції та посилений тиск Заходу на Білорусь не змусять Лукашенка звільнити Протасевича. Єдине вікно можливостей для звільнення Протасевича пов'язане, як не дивно, із Путіним. Саме він може відіграти роль посередника і посприяти цьому звільненню.
Існує певна імовірність, що, якщо Путін і Байден зуміють порозумітися та домовитися про певну нормалізацію відносин, поміж іншим, вони зможуть домовитися і про звільнення Протасевича. З боку Путіна це буде класний хід і широкий жест – посприяти звільненню ув’язненого опозиціонера.
За словами дипломатів, з якими мені доводилося спілкуватися, модель відносин Путіна і Лукашенка дуже схожа на модель стосунків Китаю і Північної Кореї, де є поганий Китай і є ще гірша Північна Корея. Те саме і у випадку Білорусі та Росії, а точніше Путіна і Лукашенка, де останній виглядає більшим злом. І, посприявши звільненню Протасевича, Путін точно виглядає меншим злом на фоні білоруського "батьки". Тому така карта цілком може бути розіграна.
Сам Лукашенко, не дивлячись на будь-які санкції, не піде на звільнення Протасевича. Для нього це принципове питання і персональна образа. Протасевич попсував йому добряче нерви, і заради його затримання Лукашенко поставив хрест на нормалізації стосунків із Заходом, яка поступово відбувалася. Якби не це затримання, минуло б два-три роки, і все встало б на свої місця у відносинах Білорусі та Заходу. Але тепер це вже неможливо.
Таким чином, у Європи і Заходу загалом немає жодних механізмів, які були б здатні вплинути на Лукашенка і змусити його звільнити Протасевича. Це питання може вирішитися тільки через Путіна.
Анатолій Октисюк, політичний експерт аналітичного центру Democracy House, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
