Руками Меркель Росія прокладає собі шлях до України

Наразі досить важко давати повну характеристику зустрічі Зеленського і Меркель через те, що уся інформація про неї ще не оприлюднена. Щонайменше, її безпрецедентна тривалість у чотири години говорить про те, що двом лідерам було про що говорити і були теми, які, вочевидь, вимагали серйозного обговорення.

Крім того, цей візит Зеленського відзначився не лише зустріччю з Меркель – він зустрічався також із президентом Німеччини, Франком-Вальтером Штайнмайером, і з Арміном Лашетом, новим лідером партії Меркель.

Сама по собі зустріч з Меркель навряд чи може прямо зараз призвести до суттєвих рішень, але при цьому вона важлива у контексті загальних переговорів, у тому числі, і за участі Сполучених Штатів. До того ж, не варто забувати про те, що Меркель була однією з архітекторів Мінських домовленостей, які на сьогодні досі нереалізовані і фактично знищуються Росією – та сама роздача російських паспортів так само можна вважати порушенням цих домовленостей.

Але Німеччина, судячи із заяв Меркель на брифінгу, зі свого боку не хоче визнавати те, що Мінські домовленості зайшли у глухий кут. Тим не менше, залишається безпекова складова цих домовленостей, і там на даному етапі жодного прогресу немає, тож говорити про якісь формули, зміни законодавства до досягнення стабільного припинення вогню не доводиться.

У цій ситуації варто нагадати, що Німеччина – гарант реалізації Мінських домовленостей і у цьому контексті постає питання Північного потоку-2, який вже не є суто економічним проектом. Цей проект, значною мірою, політичний і безпековий, тому президент Зеленський піднімав питання обговорення газопроводу у Нормандському форматі, бо Росія де-факто хоче запустити ПП-2, щоб розв’язати собі руки у напрямку України.

Те, що Німеччина схиляється до добудови ПП-2 відображає послідовну позицію німецького уряду, яку вони послідовно відстоюють не лише у спілкуванні з Україною, але й зі Штатами, що, у випадку зі США, і зумовило проблеми між країнами.

читайте такожПутін зізнався, що має намір йти до кінця в УкраїніТож у подальшому Україні варто очікувати складних переговорів. Оскільки є дуже багато змінних, прогнозувати їх результати наразі складно. Очевидно, що Північний потік-2 буде добудований і працюватиме, і що це і надалі створюватиме напруження у відносинах США та Німеччини. У свою чергу, Німеччина далі пропонуватиме Україні якісь компроміси і гарантії прокачки певних обсягів газу через територію України. Але тут варто зважати, що Росія починає переходити до відвертого шантажу Європи, що створює окрему проблему.

Петро Олещук, політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред