Якщо брати до уваги всю економіку Російської Федерації, то вразливою є газотранспортна система РФ. Газові труби, якими так пишається Росія, йдуть зверху по землі територією РФ. Є такі перехрестя газоводів, де по 10-15 труб великого діаметра перетинають один одного на невеличкій ділянці. Це місця, де газ іде під дуже високим тиском, і якщо з трубою щось трапляється, виникає дуже велика вирва. Таких місць не так багато, можливо до десятка по всій Росії, але усі вони на відстані не більше 3 тисяч кілометрів від України. Це дуже цікаві місця, тому що Росія насправді сама дуже залежна від газу – як країна, яка постачає газ, вона завжди його віддавала кудись і якщо таке раптом трапиться, у РФ буде велике лихо. Так само є підземні газосховища у Підмосковʼї, ще ближчі до України, які теж є інфраструктурними обʼєктами, які можуть бути легітимними військовими цілями. Тоді економіка Росії почуватиметься дуже погано.
Звісно ж, і логістичні ланцюжки, які використовуються для постачання озброєння в Україну. Це і Кримський міст, який так чи інакше використовується для постачання зброї та навіть харчів. Бо все, що стосується армії, є товарами військового призначення. Поясню нашим читачам. Наприклад, ми знаємо, що росіяни вирили окоп від Бердянська до Мелітополя. Цей безперервний окоп довжиною 70 кілометрів для ефективного функціонування може вмістити приблизно 24 тисячі персоналу. Щоб забезпечувати їх їжею, потрібно не багато ні мало 700 тонн їжі на місяць та два мільйони літрів води щонайменше. Це – гігантська кількість, яку треба якось привести, розподілити, роздати. Ось такі хаби, де буде логістика, не лише боєкомплекту, а й звичайної їжі теж є цікавими цілями під час ураження Росія не зможе воювати. Ну і зважаючи на те, що Росія накопала орієнтовно 500 кілометрів, ми маємо розуміти, що приблизно 200 тисяч їм туди треба засунути. А їх спочатку потрібно десь взяти. Певно, що їх братимуть, перш за все, у Криму, серед громадян, які туди "понаїхали" та які давно мріяли захищати Крим. Таким чином, логістичні ланцюги з Криму теж будуть легітимними військовими цілями. Тобто є досить багато точок, цікавих для ураження. Усе це, в основному, транспортні артерії логістики, які є слабкою ланкою для російської армії.
Тобто було б чим, а що вражати є і буде. І певно, що наші ЗСУ не даватимуть росіянам можливості оговтатись і набрати жирку, щось накопичити і щось зробити. Ми бачимо, що вони поспішають, тягнуть зброю майже з Далекого Сходу – це танки Т-64, Т-65. Усе старе, але і туди потрібно когось посадити.
Михайло Притула, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
