Ну що, саміт миру пройшов передбачувано.
Кількісно, це успіх. 92 делегації. 57 глав держав і урядів, і міністрів. Із країн "Глобального Півдня" найкраще на хорошому рівні були представлені Латинська Америка і Близький Схід. Приїхали президенти Чилі, Аргентини, Уругваю, Еквадору, Домініканської республіки, Коста-Ріки та Гватемали. Майже доїхав президент Колумбії. Навіть Бразилія направила посла, хоча думали, що її взагалі не буде. Із Близького Сходу були глави МЗС, зокрема Саудівська Аравія, ОАЕ і Катар.
Якісно, це невдача. Зблизити позиції Заходу і не-Заходу ми не змогли. Переконати не-Захід підтримати нашу "формулу миру" як основу майбутніх переговорів ми не змогли. Змінити їхнє сприйняття нашої війни як проксі-конфлікту між США і РФ нам теж не вдалося, як і заручитися їхньою підтримкою проти Росії.
За підсумком, більша частина тих, хто нас підтримали до, під час і після саміту - це наші західні партнери + деякі з їхніх союзників. Майже весь "Глобальний південь" залишився на своїх позиціях, які зводяться до вже відомих нам тез:
1. Україна і РФ не переможуть одна одну військовим шляхом.
2. "Формула миру" України нереалістична й утопічна на цьому етапі.
3) Обговорювати переговори треба за участю РФ.
4. Війна в Україні - частина проксі-протистояння РФ і США, а в глобальнішому сенсі - боротьба між "старим західним світопорядком" і "новим не-західним світопорядком".
5. Щоб обговорювати мир, потрібно покласти на стіл переговорів усі можливі мирні ініціативи та ідеї, зокрема й ті, що лунали від не-західних держав: Туреччини, Бразилії, КНР, ПАР, Індонезії.
Я не бачу зараз можливості нам змінити це сприйняття, принаймні без колосальної військової перемоги і гострої кризи всередині РФ, які створять враження швидкого краху Росії. Але навіть у такому разі перебити, наприклад, "пост-колоніальні" антизахідні сентименти все одно не вдасться. Більша частина країн "Глобального Півдня" бажають ліквідації "західного світопорядку" і встановлення нових правил гри, у формуванні яких вони братимуть участь нарівні із Заходом.
За нинішніх умов, другий саміт миру, якщо він відбудеться найближчими місяцями, виглядатиме як спроба затягнути нас на переговори за участю РФ і без "формули миру", на більш компромісній основі, що передбачатиме поступки з обох сторін. Чи будуть до цього готові Україна і РФ? Питання відкрите, і саміт миру у Швейцарії не дав на нього однозначної відповіді.
Росія продовжує просувати підвищену планку вимог і демонстративно відмахуватися від будь-яких компромісних формул. Щонайменше літо вони продовжать це робити, намагаючись створити силову перевагу в переговорах через тиск на фронті та літній наступ.
Хто такий Ілія Куса
Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього".
За освітою Ілія - аналітик-міжнародник. Навчався в Інституті міжнародних відносин у Києві за спеціальністю "Міжнародна інформація". У нього є досвід роботи журналістом: редактором міжнародних новин і кореспондентом, а також якийсь час він працював перекладачем. На посаді аналітика співпрацював із низкою громадських організацій в Україні, на його рахунку чимало публікацій у різних виданнях на тему міжнародної політики, насамперед на тему Близького Сходу.
Володіє англійською та арабською мовами.
Дослідницькі інтереси: геополітика, міжнародна безпека, боротьба з тероризмом, Близький Схід, зовнішня політика.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
