У підсумковій декларації НАТО, яку було ухвалено після саміту в Вашингтоні, є дуже цікавий пункт. Це пункт №13, в якому йдеться про те, що гібридні операції проти союзників щодо Альянсу можуть досягти рівня збройного нападу, і така потенційна ситуація здатна призвести до запуску 5-ї статті колективного блоку безпеки Заходу.
Тринадцятий пункт становить неабиякий інтерес. Тому що ми неодноразово обговорювали з колегами, як само може вчинити НАТО, якщо, наприклад, Росія розпочне певну операцію проти однієї з країн Балтії. Цікавість полягає у тому, як це може виглядати. На мою думку, все може статися так само, як і з Кримом, де росіяни провели класичну гібридну операцію. Спочатку була проведена ідеологічна підготовка суспільної думки, а потім на півострові з'явилися "зеленые человечки", які намагалися розмежувати себе з Росією і блокували українські військові частини. І тоді фактично не можна було довести, що це саме Росія вчинила збройний напад.
Дуже добре, що в НАТО вирішили врахувати ці гіркі практики у межах свого саміту. Також цікаво, про які саме гібридні атаки йдеться в декларації. Бо, наприклад, цього року з території Калінінградської області неодноразово здійснювалися GPS-атаки проти Польщі та Німеччини. Це серйозна загроза для національної безпеки , яка теж могла б підпадати під дію 5-ї статті Альянсу.
Я дотримуюсь точки зору, згідно з якою НАТО за 75 років свого існування ще жодного разу не використало на практиці 5-у статтю. Можна згадати про її запуск у часи вересневих терактів у США 2001 року, коли деякі країни ухвалили рішення про відправку своїх військ. Але це, відверто кажучи, не було колективним рішенням Альянсу. І як розгортатимуться події у випадку загроз сьогодення, мені важко сказати.
У НАТО вже чудово розуміють, що практична загроза з боку Росії для окремих країн все-таки існує. І підсумкова декларація саміту це підкреслює. Добре, що в організації це зафіксували. Я переконаний, що наступним кроком стане поява такої позиції у вигляді певного документу спочатку для внутрішнього користування, а потім на практиці. Але не думаю, що документ з'явиться швидко, тому що в Альянсі дуже багато бюрократичних процедур. На жаль, НАТО вже 75 років так і працює. Усі рішення Альянс ухвалює повільно, а такі операції, як у Іраку, на Балканах чи на Близькому Сході, були, скоріше, операціями не блоку, а окремих країн, які входять до НАТО.
У рамках посилення НАТО США також планують розміщення далекобійних ракет Tomahawk, SM-6 і гіперзвукової зброї в Німеччині. Це хороша ініціатива від демократів на тлі російської загрози, яка поширюється в Європі. Росія вже плюється, але їй не подобалося і розширення НАТО на схід, а в підсумку довелося мовчки проковтнути євроатлантичну інтеграцію Швеції та Фінляндії.
Проте в ситуації, коли не зрозуміло, чи зможе Байден продовжити президентську кампанії і здобути перемогу, говорити про таку ідею зарано. Я б не поспішав робити висновки, тому що ми не знаємо, як поводитиме себе новий президент Штатів, яким може стати республіканець. Якщо навіть замість Байдена буде Харріс і вона, умовно кажучи, переможе на виборах, то складно уявити, які вона ухвалюватиме рішення. США – класична демократія, але там багато чого залежить саме від підпису очільника Овального кабінету.
Можна лише констатувати, що НАТО дійсно посилює свої позиції на кордонах східної Європи. Держдеп США повідомляв, що спеціальні війська є навіть у Польщі. Також розміщено додаткову систему ППО для відбиття крилатих і балістичних ракет.
Посилення триває, але як діятимуть Штати щодо Європи у випадку приходу до влади Трампа, прогнозувати дуже складно.
Хто такий Валерій Клочок
Валерій Клочок - громадський та політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2022 року – керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".
З 2020 по 2022 рік співпрацював з незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому.
З 2016 по 2018 рік – голова центрального виконавчого комітету всеукраїнської партії.
З 2006 по 2016 рік – керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.
З 2010 року – дотепер – засновник, директор приватного підприємства.
З 2005 по 2006 рік – головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України ІV скликання.
2005 рік (з березня по жовтень) – начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби ІІІ рангу.
З 2004 по 2005 роки – прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України ІV скликання. З 2003 по 2004 роки – інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.
Валерій Клочок, політичний експерт і керівник Центру громадської аналітики "Вежа", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
