У Самарканді проходить черговий саміт Шанхайської організації співробітництва. У російських ЗМІ активно говорять про зустріч Путіна і Сі, яка повинна пройти "на полях" саміту. Ну і про свій вплив в ШОС - подається, що це мало не зустріч союзників РФ.
Насправді, ситуація дещо інша. ШОС дійсно виникла в тому числі з російської ініціативи. Однак останні роки організація стала провідником, скоріше, китайських інтересів. Зараз, на тлі загострення відносин США і КНР, її структурне оформлення і можливе розширення стало важливим для Пекіна.
На саміті, що почався, найімовірніше буде прийнято рішення про зміну статусу Ірану і Білорусі з "спостерігачів" на членів організації.
Крім того, вже підписано угоду про надання Єгипту статусу партнера по діалогу (етап, що передує отриманню статусу спостерігача). Аналогічні рішення очікуються щодо Катару і Саудівської Аравії, які претендують на такий статус, так само Бахрейн і Мальдіви.
Таким чином, КНР намагається позначити сферу свого можливого політичного впливу або парнтерства (як у випадку з Індією і Пакистаном). Об'єднання, якщо судити по площі, населенню, економічному потенціалу, дійсно може стати вельми впливовим: повноправними членами є КНР, Індія, Пакистан, РФ, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан і Узбекистан. Додаються (з високою часткою ймовірності) Іран і Білорусь
Спостерігачі - Афганістан і Монголія (і поки Іран і Білорусь)
Партнери по діалогу - Туреччина, Азербайджан, Вірменія, Камбоджа, Шрі-Ланка, Непал (з приєднанням Єгипту, СА, Катару).
З іншого боку говорити про посилення зовнішнього впливу ШОС, без її структурного оформлення, без посилення договірної бази поки рано. Але, судячи з активності Пекіна, організація буде зміцнюватися. Ми можемо стати свідком формування нового блоку на противагу США. Але не "російськоцентричного", як це намагаються представити в Кремлі,а формату "Пекін і його товариші".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред