Як людина, яка безпосередньо брала участь у виборюванні незалежності у 80-90-х роках, можу стверджувати, що Україна її не отримала, а дійсно виборола. Але окрім самої ідеї незалежності, в українській політичній думці, на жаль, на той момент не було розвинутої ідеї того, для чого вона нам потрібна.
Якщо дослідити українську політичну думку кінця 19 – початку 20 століття, то незалежність виглядала як мета. Відповідно, ми і не могли побудувати ту державу, у якій би знайшлося місце для українців як громадян - де факто незалежність була побудована для влади. Тобто право на щастя отримали лише владні еліти, тож іде боротьба за владу як за спосіб долучення до всіх благ.
Про те, що незалежність має бути не метою, а інструментом, українська політична думка раніше не дбала. Завдання держави – створити передумови для щастя громадян, сама держава не є самоціллю. Тому відповідь на питання про досягнення України за роки незалежності ще більш песимістична – поки виходу з кризи не передбачається.
Наше відставання від країн Європи буде лише посилюватися. У нас є прогрес у побутових речах – в нас більше автомобілів чи холодильників, аніж за часів Радянського Союзу, але ми все більше відстаємо у гуманітарних аспектах. Тобто ті цінності, які вже є панівними у Західній Європі, в Україні навіть не сформовані. Саме через це у нас посилюється внутрішня агресія, протистояння і розбіжність між заможною верхівкою влади і більшістю громадян.
Це – фактично "штопор". Нагадаю, під час Української революції 1917-1921 роках більшість військ УНР перейшли на бік "червоних", бо була програна ідейна боротьба. Україні треба вивчити урок про те, що Україна може бути лише зсередини. І якщо вона не даватиме відповіді на питання, для чого вона існує як держава, то українці і надалі або тікатимуть за кордон, або не боронитимуть країни, адже люди не відчувають у цьому потреби.
читайте такожУкраїна застрягла у петлі часуТобто в Україні є серйозна суспільна проблема, яку влада лише відображує - відсутність правильних світоглядних цінностей серед українців. До влади йдуть спеціально для збагачення замість того, щоб зробити щось для громадян. І поки це не зміниться, позитивних перспектив в України немає – вона і надалі існуватиме як держава, але з неї і далі тікатимуть люди у більш комфортні місця для проживання.
Олександр Доній, політичний аналітик, голова Центру досліджень політичних цінностей, колишній народний депутат України, голова мистецького об'єднання "Остання барикада", спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
