Побоювання з приводу можливого скасування мораторію на вивезення лісу-кругляка з України пов'язані з рішенням Єврокомісії про виділення чергового траншу в 600 мільйонів в рамках програми макрофінансової допомоги, а за фактом - кредиту.
Причому цей кредит тривалий і на досить цікавих умовах - нагадаю, що попередній транш в 600 мільйонів Україна отримала в грудні минулого року під ставку 0,125% до 2035 року. Насправді, в рамках пільгової кредитної програми з ЄС протягом останніх 7 років, з 2014 по 2020 рік, за п'ять різних програм Україна вже отримала кредитів на суму 4,4 мільярда євро.
Ці 600 мільйонів - друга частина крайньої, п'ятої програми. Але тут є два нюанси.
Перше - програма макрофінансової допомоги не тільки для України, а й для інших сусідів ЄС, у яких є проблеми з платіжним балансом. На жаль, ще жоден уряд з 2014 року не відзвітував про те, куди саме були витрачені гроші. Кредит під нікчемний відсоток, але якщо і його невідомо куди витратили, то виникають питання.
Друге - чи отримала Україна взагалі що-небудь з цих грошей в реальності, тому що не виключена ймовірність, що всі ці 4,4 мільярда залишилися в ЄС і пішли на оплату праці консультантів з ЄС, які допомагали нам "реформуватися".
Якщо ситуація така, то виходить, що Україна по суті за власні гроші (адже кредити треба віддавати) купила послуги європейських консультантів замість того, щоб вирішувати проблему з платіжним балансом. А вирішити її неможливо до тих пір, поки Україна імпортує більше, ніж експортує.
Так що відкриття українських кордонів для вивезення лісу-кругляка за кордон - це лише одна, хоч і добре пропіарена частина більш глобальної проблеми з кредитами. Втім, приблизно те ж саме можна спостерігати і у співпраці з МВФ, адже за останні 27 років теж не було жодного звіту уряду за отримані від Фонду ресурси.
читайте також"Лиса" сировинна Колонія: чим Україні загрожує скасування мораторію на вивезення лісуЯкщо мораторій все ж скасують, то лісу в Україні не буде, тому що європейці воліють купувати український ліс, а не витрачати свій. А потім ми будемо купувати меблі європейських виробників, зробленої з української деревини втридорога.
Тобто землю ми вже благополучно продаємо, ліс теж можемо почати, залишиться тільки повітря і, можливо, в майбутньому може відбутися передача європейцям залізниці (якщо вона їм для чогось знадобиться) і який-небудь ексклюзивний доступ до транзитних автомагістралей. Однак це - абсолютно прогнозований результат в ситуації взаємодії сильніших політично і розвинених економічно держав по відношенню до менш розвинених і слабких. Тому що якщо немає рівності, то завжди всі схеми взаємодії вкладаються в те, що з менш сильного і бідного витягають ресурси на користь багатого - винятків не буває.
Юрій Гаврилечко, експерт аналітичного центру "Українська фабрика думки", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
