Природним чином більшість українців звертає увагу на "турборежим" Д. Трампа. Це зрозуміло, бо він фактично руйную світовий порядок — і безпековий, і економічний. Причому, робить це легко і невимушено, навіть не розуміючи, що творить. Бо він діє, як у мультику: "хто похвалить мене краще всіх, той отримає велику солодку цукерку". А ще велике місце, куди можна поцілувати.
До речі, кремлівський фюрерок пнеться з усіх сил вже 18 років, щоб якось світовий порядок порушити, і нічого не виходить. А Трампу пари місяців вистачило. Бо США таки реальна супердержава.
Але спостерігаючи карколомний балет не чорного, а рудого лебедя, ми дещо забуваємо про рідну українську владу. А тут відбуваються події, для нас важливіші. Бо світ переживе потрясіння та втрати, обов’язково пристосується і знайде нову точку рівноваги. А от наша влада с її неадекватністю світовим процесам та реаліям війни нікуди не подінеться. І ніяк не поміняється.
Бо всі більше ознак того, що влада В. Зеленського уходити не збирається. Наші можновладці починають планувати власні дії та проекти на роки наперед.
Тобто, президент майже гарантовано піде на вибори. А в умовах, коли вибори будуть здебільшого ритуальним дійством, бо третина країни хто на фронті, хто в еміграції, намалювати бажаний результат — завдання цілком реальне. Великого оновлення команди "нових облич" теж не передбачається, здебільшого, вони відбудуться у Раді, де "Слуги" втратять монобільшість, але звичайну більшість створити зможуть.
І тоді виникає ризик, що замість життєво потрібних очищення і перезавантаження країни ми отримаємо якусь "Велику Відбудову". Тобто, масштабний дерибан, який остаточно поховає перспективу України.
Сподівання на те, що Трамп, відносини якого з Зеленським достатньо напружені, продиктує зміну влади в Україні, є нереалістичними. Трамп не вміє зосереджуватися на чомусь надовго. Припинення бойових дій в Україні не хоче встановлюватися ні за дні, ні за місяці, тому Нобелівська премія миру розчиняється у тумані війні. І Трамп автоматично починає втрачати цікавість до України — зараз тарифи приваблюють його значно більше. А потім почнуться бойові дії проти Ірану. А потім ще щось... Яка ще Україна, хиба ми відібрали не все, що там є?!
Багато чого вирішиться ближче до кінця травня. Дивимося, слідкуємо. І готуємося — хоча б морально.
Хто такий Олександр Кочетков
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
