Події у Білгородській області – це інформаційна бомба, яка вибухнула і в Україні, і в Росії. Коментарі російських пропагандистів цікаво еволюціонували: спочатку вони закликали не розповсюджувати фейки, а вже за кілька годин заговорили про необхідність створити буферну зони вздовж російського кордону на території Росії, а якщо потрібно, то й відселити певні населені пункти. Якщо на своїх Z-каналах росіяни заговорили про необхідність створення безпекової зони на власній території – це дуже цікава зміна думки.
Втім, навряд чи ці події у певних населених пунктах Білгородської області набудуть значимих масштабів. Поки що підстав для таких очікувань немає.
Цікавою є реакція на ці події і з боку місцевого населення, і з боку місцевої влади. Населення демонструє повну розгубленість, воно виявилося здатним тільки на одне – ховатися і не виходити з дому. Приблизно таку саму позицію займають і представники місцевої влади, наприклад, голова однієї з громад закликав не чинити опір, аби зберегти власне життя та інфраструктуру населеного пункту. Нагадаю, що приблизно з такими закликами виходили представники влади на Харківщині під час вторгнення Росії, але згодом вони були засуджені за колабораційну діяльність. Як будуть розвиватися події на території РФ – побачимо.
В першу чергу, події на Білгородщині зруйнували міф про те, що "граница на замке", а також про те, що "своих не бросаем". Адже місцеві мешканці вже записали відеозвернення до Пригожина, в якому просять: "Дядя Женя, придите к нам, потому что от армии толку нет". Все залежатиме від того, як ця інформація розповсюджуватиметься в Росії, але вже зараз зрозуміло, що федеральні канали нівелюватимуть значення цих подій і зараз називають їх виключно "вторгненням української ДРГ", уникаючи згадок про те, що діють росіяни – Легіон Свобода Росії та Російській добровольчий корпус. Можна припустити, що це була спільна операція – наша і росіян із цих організацій, але це точно не були перевдягнуті українці. Російську Федерацію зараз атакують точно її власні громадяни.
Таким чином, завдано потужного інформаційного і пропагандистського удару по недоторканості "матушки России".
Існує певна ймовірність, що після Білгородщини схожі події почнуться в інших регіонах Російської Федерації, адже там зростає внутрішнє невдоволення через фінансово-економічну кризу та репресивні заходи, які здійснюються російською владою проти громадян за висловлювання в пабліках, у шкільних домашніх завданнях тощо.
Дії, які демонструють наявність активної частини російського суспільства, готової чинити спротив режиму Путіна – це доволі непогана ознака. Як ці дії підхоплять в інших регіонах РФ – побачимо. Найбільш сепаратистськи налаштованими регіонами є Сибір і Далекий Схід. Якщо там почнеться щось подібне, це не викличе жодного здивування.
А якщо взяти до уваги ще й те, що сьогодні на території РФ створено більше 40 приватних воєнних компаній, частина яких належить губернаторам, то там можливі цікаві події. Зважаючи на кількість збройних формувань, які утворені в Росії, там можуть початися дуже цікаві протистояння між регіонами та федеральним центром. Тобто проблеми можуть початися всередині самої Росії.
Події в Білгородський області матимуть певний вплив і на російські війська, які перебувають в Україні. Адже особовий склад російського війська і так перебуває у стані шоку, а якщо події на Білгородщині швидко не стихнуть, а триватимуть, це призведе до втрати бойового духу російських військовослужбовців. Чи змушена буде Росія передислоковувати свої війська після цього, залежатиме від того, про яку кількість людей, що зайшли на територію Білгородської області, йде мова: якщо їх там 10-20-50, то це одна справа; якщо їх 500 тисяч – це інша справа.
Дивне співпадіння. Приблизно тиждень тому на одному з соловйовських каналів обговорювалося питання про можливі напрямки українського наступу, й один із експертів, кадровий військовий, сказав, що українці можуть вдарити на півночі – по Білгороду чи Брянську, зайти туди, де практично відсутні російські армійські формування і пройти вздовж кордону російською територією, аби зайти в тил російському угрупованню, яке утримує Луганськ, та звідти вдарити по "ЛНР". Спочатку це сприймалося як дивна фантазія, але якщо згадати рейд 95-ої бригади довжиною 470 км ворожими тилами та подивитися на події в Білгородській області, ця теза вже не здається такою фантастичною.
Георгій Тука, колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, колишній голова Луганської ВГА, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
