Для турбулентності в Україні є економічні передумови. Справа в тому, що за офіційними цифрами зростає ВВП, збираються доходи до держбюджету, але при цьому падає реальна купівельна спроможність – тобто, падає рівень життя і на ринку за ті самі гроші можна купити або менше продуктів, або гіршої якості. Крім того, ближче до осені готують чергове підвищення тарифів ЖКГ, через що в опалювальний період платіжки різко зростуть.
Крім того, є і політична традиція – трудящі попрацювали на городах і у них збереглася енергія, начальство набралося енергії на Мальдівах і всі готові до політичного "двіжняку".
Наступний момент, про який говорять напряму, зокрема, з боку Порошенка, що у нього і його прихильників назріло бажання голосно про себе заявити. Як наслідок, ми бачили проби з боку "Національного Корпусу", які ходили і обурювалися під Офісом президента.
При всьому цьому особливих політичних передумов немає. Правий фланг політикуму готувався до імплементації формули Штайнмаєра, але цього не буде, оскільки Зеленський переконався в тому, що це "не заходить" до парламенту навіть Слугам народу. І оскільки завести цю тему в парламент не вдасться, тому головна політична тема осені – протистояння спробам імплементації не те щоб знята, але як би відсунута вбік.
Але, однозначно, у нас виникнуть інші політичні причини, оскільки активність протестів у нас, як правило, не залежить від серйозності приводу. Привід може бути який завгодно - наприклад, хто-небудь зі Слуг народу зробить яке-небудь чергове трагічне ДТП в п'яному вигляді або що-небудь інше і цього буде достатньо. Головне, що існує в Україні - відповідність очікуванням більшості виборців і курсу, який проводить влада на чолі з Зеленським. Тобто всі чекали від нього якщо не проросійського, то явно миротворчого ухилу, але на сьогодні він опиняється в кільватері попередньої влади і схожий на патріотичну пародію Порошенка. Цього від нього не чекали як проросійські виборці, які за нього активно голосували, так і праве крило, адже цим він заходить на їх електоральне поле. І це якраз є головною передумовою для збурень, а привід обов'язково знайдеться.
Але до результату Януковича це невдоволення не призведе. Це цілком очевидно, оскільки у нього була конструкція, зацементована і залізобетонна, яка зноситься повністю і з неї не можна було демонтувати жоден елемент (що, власне, і сталося). У Зеленського такої конструкції немає - у нього будують сценічні декорації, які можна буде розібрати в будь-який момент.
читайте такожТреба побоюватися голодних бунтів безробітнихВсе залежатиме від напруження протестів, і, відповідно, дії влади будуть такими, щоб прибрати це напруження. Треба буде поміняти когось із керівництва, включнго з прем'єром у виконавчій владі - це справа п'яти хвилин, якщо достатньо буде змінити окремих силовиків, то і в цьому ніякої проблеми не буде. Буде мало - вони легко підуть на перевибори Верховної Ради, у них є такий план, бо всі варіанти опрацьовуються.
А напруження протестів, у свою чергу, залежатиме від розумних дій силовиків. Тому як каталізатором може послужити зіткнення з протестантами - це і може виявитися сірником, кинутим до діжки з бензином. Тут все дуже хитко, оскільки є різниця потенціалів між владою і тими, хто нею незадоволений. А в такій обстановці іскра обов'язково проскакує.
Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
